Бюджет-2027: дефіцит 15% ВВП, курс 47,1 грн і мінімалка 9 546 грн

Проєкт державного бюджету на 2027 рік побудований на зміненому базовому сценарії. Якщо Бюджетна декларація виходила з суттєвого покращення безпекової ситуації, то тепер розрахунки базуються на продовженні повномасштабної агресії росії. Через це прогнозні макропоказники стали консервативнішими.

Зростання ВВП сповільниться до найнижчого за чотири роки рівня — 1,3%. Для порівняння: у 2026 році очікували 1,6% (хоча останні масові атаки на реальний сектор можуть погіршити динаміку ще на 1,5 в. п. вже до середини вересня), у 2025-му — 1,8%, у 2024-му — 2,9%. У Бюджетній декларації уряд закладав на 2027 рік зростання на 4,5%.

Інфляція грудень до грудня становитиме 8,0% проти 8,9% за першим сценарієм декларації. Середньорічний обмінний курс зросте до 47,1 гривні за долар.

Доходи державного бюджету передбачені на рівні 5 648 млрд грн — це на 452,1 млрд грн, або на 8,7% більше показника 2026 року з урахуванням змін. Видатки зростатимуть швидше — на 13,5%, до 7 272 млрд грн (+864,9 млрд грн). Дефіцит сягне 15,0% ВВП проти 12,4% у 2026 році за оновленими оцінками ВВП.

У доходній частині привертає увагу пропозиція відновити Державний дорожній фонд на 52,8 млрд грн, мобілізувати до загального фонду 4% ПДФО, які нині надходять місцевим бюджетам (18,2 млрд грн), а також отримати 14,0 млрд грн ПДФО від міжнародного обміну інформацією про доходи з цифрових платформ. Надходження від детінізації мають зрости виключно за рахунок кращої роботи реформованої митниці — з 60,0 млрд грн у 2026 році до 64,9 млрд грн у 2027-му. Це мало, враховуючи, що щорічні втрати бюджету від тіні оцінюються понад 1 трлн грн.

Головний пріоритет видатків не змінюється — оборона і безпека, на які передбачено 4 885 млрд грн, або близько 43,8% ВВП. Це на 517,9 млрд грн, або на 11,9% більше, ніж у 2026 році зі змінами. З цієї суми 2 трлн 298,5 млрд грн піде на закупівлю озброєння та військової техніки (+1,4 млрд грн). Водночас війна високої інтенсивності дорожчає щороку, і є ризик, що закладеного фінансування не вистачить.

На соціальний захист спрямують 540,3 млрд грн — на 72,6 млрд грн, або на 15,5% більше, ніж у 2026 році. Мінімальна заробітна плата з 1 січня 2027 року становитиме 9 546 грн (+10,4%, або +899 грн). Прожитковий мінімум на одну особу — 3 559 грн на місяць (+10,9%, або +350 грн), для працездатних — 3 691 грн, для непрацездатних (дорівнює мінімальній пенсії) — 2 878 грн.

Трансфер Пенсійному фонду на виплату пенсій, надбавок і підвищень передбачений у розмірі 292,8 млрд грн (+41,5 млрд грн, або +16,5%). Отже, масштабної пенсійної реформи та корекції формули призначення пенсій у солідарній системі наступного року не буде.

Підтримка осіб з інвалідністю складе 66,4 млрд грн (+31,9 млрд грн, або +92,5%), з них 51,9 млрд грн — на підвищені допомоги дітям з інвалідністю та особам з їх числа (+28,3 млрд грн). На підтримку ВПО виділяють 83,2 млрд грн (+11,6 млрд грн, або +16,2%), але фінансування допомоги на проживання зросте лише на 0,9 млрд грн (до 39,6 млрд грн), компенсації за знищене майно — на 0,7 млрд грн (до 11,5 млрд грн), виплати за програмою єВідновлення — на 0,2 млрд грн (до 3,4 млрд грн).

Освіта отримає 328,5 млрд грн (+50,8 млрд грн, або +18,3%), у тому числі 235,3 млрд грн на зарплати працівників закладів освіти (+37,5 млрд грн), з них 192,8 млрд грн — на освітню субвенцію та доплати (+32,1 млрд грн). Утім, навіть таке збільшення не дозволить виконати гарантії педагогам, встановлені статтею 61 Закону «Про освіту».

Охорона здоров'я має отримати 292,5 млрд грн (+35 млрд грн, або +13,6%), з них 225 млрд грн — на Програму медичних гарантій, 21,7 млрд грн (+13,0 млрд грн) — на «Доступні ліки». На програми підтримки економіки спрямують 96,0 млрд грн (+45,7 млрд грн, або +90,9%). Серед них нова програма «Підтримка суб'єктів господарювання» від Мінекономіки на 58,7 млрд грн — кошти можуть піти на страхування воєнних ризиків (потенційне джерело — підвищення ПДВ з 20% до 21%). Ще 8,3 млрд грн — на підтримку підприємств паливного сектору (потенційне джерело — підвищення акцизу на пальне).

Регіони отримають 133,6 млрд грн (+42,2 млрд грн, або +46,2%) на комплексні плани стійкості та прифронтові громади. На компенсацію різниці в тарифах на комунальні послуги планують 18,2 млрд грн, але це не вирішить проблему: вже накопичений борг за цим зобов'язанням перевищує цю суму у 3,5 раза.

Що це означає для гаманця. Мінімалка і прожитковий мінімум зростуть приблизно на 10%, тобто ледь перекриють інфляцію у 8%. Курс 47,1 грн за долар закладають як середній за рік — отже, імпортні товари й далі дорожчатимуть. Дефіцит у 15% ВВП означає, що фінансування залежатиме від зовнішньої допомоги та нових доходів бюджету, серед яких — потенційне підвищення ПДВ до 21% і акцизу на пальне. Пенсійна реформа відкладається, а підтримка ВПО і компенсації за знищене майно зростають мінімально. Головним чинником для будь-яких позитивних змін залишається завершення війни.