Бюджетний розрив: 39 млрд грн перенесли, обороні бракує $27 млрд

У державному бюджеті закінчується простір для маневру. За словами голови бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласи, видатки на 39 млрд грн, які мали профінансувати у вересні–листопаді, відклали на грудень — грошей бракує. Під перенесення потрапили підготовка енергетики до зими, будівництво й реконструкція лікарень, укриття у школах і медзакладах, соціальне житло та інші об'єкти. Підласа не виключає, що частина цих програм цього року коштів так і не отримає.

На початку вересня уряд терміново перерозподілив 33,6 млрд грн на виплати військовим та їхнім сім'ям, з яких 25,9 млрд грн пішли на вересневе грошове забезпечення ЗСУ. Спочатку бюджет-2026 передбачав на оплату праці в секторі оборони та безпеки майже 1,273 трлн грн.

Україна вже поінформувала партнерів про непередбачений дефіцит фінансування оборони — приблизно 27 млрд дол. до кінця 2026 року. Це викликало в європейців питання про причини такого розриву. За перші вісім місяців доходи бюджету виявилися приблизно на 1,35 млрд дол. нижчими за план, тоді як вартість війни зросла до близько 190 млн дол. на добу.

Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що насамперед фінансуватимуть безпеку й оборону, а вже потім — решту видатків. Це стосуватиметься не лише держбюджету, а й місцевих.

"Будь-які програми підтримки, капітального будівництва тощо фактично будуть призупинені доти, доки ми не матимемо достатньої ліквідності для фінансування цих витрат", — наголосив Марченко. Він сподівається, що до затримок зарплат не дійде, бо це була б фінансова катастрофа, але таку ймовірність не відкидає.

Призупинення вже відчули підрядники. Керівник Autostrada повідомив, що компанія зупинила роботи на всіх об'єктах через відсутність фінансування — без попередження.

"Заробітні плати цілих галузей економіки, відсотки за кредитами, розрахунки з постачальниками — це точно не головний біль депутатів і не Міністерства фінансів; у них свій бізнес-план, а нас просто ставлять перед фактом. У зв'язку з цим Autostrada змушена зупинити роботи на всіх об'єктах", — написав підприємець.

З трибуни Ради народна депутатка Софія Федіна заявила, що діра в бюджеті невдовзі перевищить розмір самого бюджету.

"У нас до кінця року в державному бюджеті утворилася діра у розмірі 29 мільярдів євро. У бюджеті на наступний рік дефіцит незабаром перевищить обсяг усього бюджету як такого", — сказала вона, додавши, що фінансування ДБР, Генпрокуратури та Офісу Президента зростає, а зарплати військових — ні.

Економіст Олег Устенко вважає, що без негайної ревізії видатків зберегти фінансову стабільність буде вкрай складно. На його думку, скорочувати треба великі та неефективні статті — зокрема інформаційну політику, культуру, видавничі програми та частину освітніх видатків, а нові капітальні витрати максимально обмежити. Окремо він пропонує переглянути трансферти місцевим бюджетам на благоустрій, озеленення й затяжне будівництво.

Економіст Андрій Новак звертає увагу на затримки з ухваленням законів, від яких залежить міжнародне фінансування. Він наводить приклад закону про посилки, який не ухвалюють уже два роки.

"Щоб з'явилися гроші... треба вчасно ухвалювати ті закони, які від нас просять ухвалити, хоча б частково. І працювати в режимі, який дуже люблять наші західні партнери, який називається "демонструвати прогрес"", — каже Новак.

Прем'єр-міністр Сергій Корецький 1 вересня у Верховній Раді повідомив, що уряд запроваджує жорсткий режим економії коштів, не закріплених на оборону, і вже знайшов 70 млрд грн економії — їх повністю спрямують на армію.

Що це означає для грошей читача. Якщо ви працюєте в будівництві, інфраструктурі чи суміжних галузях, готуйтеся до пауз у проєктах і затримок оплат за виконані роботи — приклад Autostrada це вже показав. Місцеві бюджети отримають менше трансфертів, тож ремонти, благоустрій і частина соціальних програм у громадах можуть зупинитися. Якщо ви плануєте покладатися на державну підтримку — від соціального житла до освітніх програм — варто мати план Б і не прив'язувати до неї критичні фінансові рішення цього року. А бізнесу, який працює з державою, варто заздалегідь прописати в договорах умови оплати й закласти ризик перенесення розрахунків на кінець року або на наступний бюджетний цикл.