Обслуговування держборгу подешевшало: ставка впала до 4,43%

За місяць держборг зріс на 173,9 млрд грн — переважно через надходження фінансування від Європейського Союзу та Світового банку на покриття бюджетних потреб під час війни. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Від початку 2026 року борг у гривневому еквіваленті збільшився на 448,1 млрд грн, однак у доларовому вимірі скоротився на 1,7 млрд доларів. Гетманцев пояснив таку різницю зміною валютного курсу: «Тому оцінювати динаміку державного боргу лише в одній валюті некоректно».

Найбільшим кредитором України залишається ЄС — на нього припадає 39,1% усього державного та гарантованого державою боргу. Частка пільгових позик у портфелі становить 66,4%: таке фінансування надається на тривалі строки, з пільговими періодами та під низькі відсотки.

Середньозважена ставка за державним боргом знизилася з 4,5% у червні 2025 року до 4,43% на початок серпня 2026-го. Водночас середній строк до погашення зріс із 12,1 до 13,15 року. «Отже, у річному вимірі борг став дешевшим і довшим, а навантаження на бюджет розподілено на триваліший період», — зазначив Гетманцев.

Поки основу боргового портфеля формує довгострокове пільгове фінансування, боргове навантаження залишається керованим. Пріоритетом для України має бути залучення грантів і довгострокових пільгових кредитів.

Для читача це означає: зростання боргу саме по собі не є сигналом до паніки. Важливіші умови запозичень — чим довший строк погашення та нижча ставка, тим менший тиск на бюджет у короткостроковій перспективі. Подальша динаміка залежатиме від здатності уряду утримувати частку пільгового фінансування та уникати дорогих ринкових запозичень.