Антикриз Банкової: навіщо Кравченка відправляють за кордон

Директор Центру політичних досліджень «Пента» описав логіку дій Банкової у відповідь на спецоперацію НАБУ «Карфаген». Ключова мета, за його оцінкою, — не допустити інституційної війни між Офісом Генпрокурора і НАБУ та політичної кризи, яка з неї випливає.

Перший крок — дистанціюватися від генпрокурора Руслана Кравченка, зокрема через його відставку. Другий — сприяти його виїзду за кордон: це має забезпечити безпеку і самому Кравченку, і владі. Крім того, його непрямо підштовхують до інформаційно-політичної війни проти керівництва НАБУ і САП.

Саме загрозою інституційного конфлікту політолог пояснює скасування підозри, яку проти директора НАБУ підписав Кравченко. Далі — звільнення Кравченка з посади та пошук «нового Кравченка»: керованого очільника Офіса Генпрокурора, спершу у статусі тимчасово виконуючого обов’язки.

Інформаційну кампанію з дискредитації керівництва НАБУ і САП планують продовжити, але чужими руками — через «генпрокурора в екзилі» Кравченка, анонімні телеграм-канали та окремі ЗМІ.

Фінальний ефект, за оцінкою автора, — взаємні звинувачення і суцільна недовіра: більшість суспільства не віритиме повністю ні НАБУ, ні владі, або довірятиме лише «своїм». Для читача це означає одне: поки інституції обмінюються ударами, будь-які гучні заяви з обох боків варто перевіряти особливо ретельно — вони можуть бути елементом кампанії, а не фактом.