Рада криміналізувала збір банківських даних: організаторам схем — до 12 років

За ухвалення документа проголосували 313 народних депутатів. Закон доповнює Кримінальний кодекс статтями про протиправне збирання, зберігання та використання персональних даних, банківської таємниці й реквізитів платіжних інструментів, якщо метою є заволодіння чужим майном.

Ідеться передусім про схеми, які працюють через так звані кол-центри: громадянам телефонують, щоб виманити банківські дані. За задумом законодавців, нові норми мають дати правоохоронцям формальний склад злочину, за яким можна ефективно протидіяти системним схемам, зокрема фінансовим пірамідам.

Покарання розділене за роллю у схемі. Організаторам загрожує від 7 до 12 років позбавлення волі, працівникам шахрайських офісів — від 5 до 10 років.

Окрім каральної частини, закон має захистити права постраждалих від незаконного збирання, зберігання, обробки та використання персональних даних і відомостей, що становлять банківську таємницю, та передбачає механізми поновлення цих прав.

Що це означає для грошей читача. По-перше, зростає ціна участі в подібних схемах: для рядових операторів кол-центрів ризик тепер вимірюється не штрафом, а роками в'язниці, що має ускладнити найм персоналу в такі офіси. По-друге, сама лише передача третім особам реквізитів картки чи даних для входу в банкінг, якщо за цим стоїть намір заволодіти коштами, стає самостійною підставою для кримінальної справи — незалежно від того, чи вдалося зрештою вкрасти гроші.

Практичний висновок для клієнтів банків залишається незмінним, але тепер підкріплений кримінальною відповідальністю для тих, хто полює на дані: не повідомляйте нікому коди з SMS, повний номер картки, CVV та паролі до застосунків, навіть якщо співрозмовник представляється працівником банку чи правоохоронцем. Якщо дані вже потрапили до сторонніх, фіксуйте звернення до банку та поліції — нові статті дають змогу кваліфікувати такі дії як окремий злочин, а не лише як шахрайство за фактом спустошення рахунку.