БЕБ викрила мережу конвертцентрів: 23,5 млрд грн обороту і 3 млрд несплачених податків

Бюро економічної безпеки повідомило про викриття мережі конвертаційних центрів, яка, за даними детективів, діяла з 2023 року та охоплювала Київ і шість областей. Загальний обсяг конвертації сягнув 23,5 млрд грн, а сума несплачених податків — 3 млрд грн.

За версією слідства, до роботи схеми в різні періоди були залучені понад 40 осіб. Для операцій використовували реквізити 97 підконтрольних підприємств з ознаками фіктивності та створених без мети господарської діяльності, а також понад 8 тисяч фізичних осіб-підприємців.

Клієнтами центрів були підприємства реального сектору, яким пропонували мінімізувати податкові зобов'язання та вивести кошти в тінь. Гроші перераховували на рахунки підконтрольних компаній нібито за товари, роботи чи послуги, хоча фактично таких операцій не було, і в обліку та звітності вони не відображалися.

Далі кошти проходили через рахунки інших підконтрольних підприємств і ФОПів. Частину з них спрямовували на купівлю криптовалюти, яку згодом конвертували в готівку через мережу пунктів прийому та видачі. Отримані гроші розподіляли між учасниками схеми та представниками підприємств-вигодонабувачів.

Детективи провели 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі. Вилучено готівку на понад 130 млн грн у різних валютах у гривневому еквіваленті, а також телефони, комп'ютерну техніку, печатки підприємств і бухгалтерську документацію щодо операцій за участі підконтрольних компаній та фізичних осіб.

Про підозру повідомили шістьом фігурантам. Йдеться про статті Кримінального кодексу щодо створення злочинної організації та участі в ній (ч. 1, 2 ст. 255), легалізації майна, одержаного злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209), підроблення документів для держреєстрації юрособи (ч. 2 ст. 205-1), незаконних дій з документами на переказ (ч. 2 ст. 200) і службового підроблення (ч. 1 ст. 366). Санкції за цими статтями передбачають від штрафів до тривалого позбавлення волі з конфіскацією майна.

Для бізнесу практичний висновок такий: ризик не обмежується фігурантами схеми. Компанії-вигодонабувачі, чиї операції не мали реального змісту й не потрапляли у звітність, залишаються в полі уваги слідства. Тож варто перевіряти контрагентів, зберігати підтвердження фактичного виконання робіт і послуг та не покладатися на «податкову оптимізацію» через посередників із сумнівною репутацією.