БЕБ викрила конвертцентр на 3 млрд грн: що це означає для платників податків

За даними БЕБ та Офісу генпрокурора, злочинна організація працювала з серпня 2023-го до вересня 2026 року — тобто весь цей час в умовах воєнного стану. Суму несплачених податків оцінюють у понад 3 млрд грн, загальний оборот — у 23,5 млрд грн. Послугами схеми, за версією слідства, користувалися 200 підприємств-клієнтів.

Механіка була класичною для конвертаційних центрів, але в промисловому масштабі. Учасники знаходили людей у скрутному матеріальному становищі й реєстрували на них підприємства та ФОПи, які фактично не працювали, — таких фіктивних підприємств налічують 97, а ФОПів понад 8 тисяч. Реальний бізнес перераховував на їхні рахунки кошти нібито за товари чи послуги, яких насправді не було. Це давало змогу формувати безпідставний податковий кредит і зменшувати власні податкові зобов'язання.

Далі гроші розподіляли між підконтрольними рахунками, частину конвертували в криптовалюту Tether (USDT) і переказували на спеціально створені гаманці. Через мережу онлайн- та офлайн-обмінників крипту повертали в готівку, яку кур'єри доставляли замовникам. За свої послуги учасники брали від 1,5% до 3,5% суми конвертації. Для конспірації використовували VPN, іноземні SIM-карти та понад 30 закритих Telegram-груп.

До роботи схеми в різні періоди були залучені понад 40 осіб із Києва та шести областей. Щоб припинити діяльність мережі, детективи провели 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі. Вилучено готівку в різних валютах на понад 130 млн грн у гривневому еквіваленті, 43 одиниці комп'ютерної техніки, 11 мобільних телефонів, 28 печаток фіктивних підприємств і бухгалтерські документи щодо понад 30 фіктивних компаній.

Про підозру наразі повідомлено шістьом учасникам — за статтями про створення злочинної організації та участь у ній, відмивання майна, підроблення документів для держреєстрації, незаконні дії з документами на переказ і службове підроблення.

"І це лише початок. За кожною такою схемою стоять конкретні люди, гроші та зв'язки. Встановлюємо весь ланцюг: від фінансових операцій до тих, хто їх організував і замовив", — каже директор БЕБ Олександр Цивінський. За його словами, викриття мережі реалізували у партнерстві з Держприкордонслужбою та Кіберполіцією.

Для бюджету це не абстрактні цифри. 3 млрд грн несплачених податків — це гроші, яких недоотримали місцеві бюджети й держава, зокрема на потреби оборони. Інший бік питання — ринкова нерівність: компанії, які користувалися конвертцентром, знижували свою податкову базу, тоді як їхні конкуренти платили повну ставку. Це викривлює ціни та умови конкуренції на ринку.

Показове й порівняння з попереднім рекордом. Схема 2020–2023 років, за даними слідства, оперувала податковими накладними з неправдивими даними про постачання на 15 млрд грн, а "схемний" ПДВ сягав понад 2,3 млрд грн. Викрили її лише через два роки після припинення діяльності. У жовтні 2025 року НАБУ і САП спільно з СБУ повідомили про підозру колишньому очільнику Державної податкової служби Євгену Олейнікову та заступниці начальника Головного управління ДПС у Полтавській області Наталії Новоженіній. Олейнікову призначали заставу понад 5 млн грн, згодом ВАКС змінив запобіжний захід на тримання під вартою, а в травні 2026 року завершилося досудове розслідування — він досі в СІЗО.

Нову схему, на відміну від попередньої, викрили фактично на гарячому — вона діяла до вересня 2026 року. Утім, питання про те, хто саме забезпечував їй захист протягом трьох років, поки без відповіді. Дискусія про це вийшла й у публічну площину: голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев і його перший заступник Ярослав Железняк обмінялися в Telegram репліками про те, хто несе відповідальність за тіньові схеми. Железняк вказав на "дах" поза межами БЕБ, Гетманцев наполягає, що за боротьбу з контрабандою відповідають митниця та БЕБ.

Практичний висновок для бізнесу простий. Ризик роботи з будь-яким постачальником, чиї обороти виглядають непропорційно великими, а ціни — підозріло низькими, зростає: у разі викриття схеми клієнт може отримати не лише донарахування податків, а й кримінальну справу. Перевірка контрагента, збереження первинних документів і підтвердження реальності операцій — це вже не формальність, а спосіб захистити власні гроші.