Схема на 23,5 млрд грн: бюджет недоотримав понад 3 млрд податків

За даними слідства, послугами мережі користувалися 200 підприємств. Схема працювала з 2023 року, а щомісячний обіг коштів через неї сягав близько 500 млн грн.

До роботи мережі в різні періоди були залучені понад 40 осіб із Києва та шести областей. Операції проводили через реквізити 97 підконтрольних підприємств із ознаками фіктивності та понад 8 тис. фізичних осіб-підприємців.

Механізм виглядав так: компанії реального сектору перераховували гроші на рахунки підконтрольних структур нібито за товари, роботи чи послуги. Фактично таких операцій не було, і в бухгалтерському обліку та податковій звітності вони не відображалися. Далі кошти переводили на рахунки інших підконтрольних підприємств та ФОПів. Частину грошей спрямовували на купівлю криптовалюти, яку потім конвертували в готівку через мережу пунктів прийому та видачі. Отримані кошти розподіляли між учасниками схеми та представниками підприємств-клієнтів.

Щоб припинити діяльність мережі, правоохоронці провели 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі. Вилучено понад 130 млн грн у різній валюті, зокрема близько $1,4 млн і €647 тис., а також телефони, комп'ютерну техніку, печатки підприємств і бухгалтерські документи.

Шістьом учасникам схеми повідомили про підозру за низкою статей Кримінального кодексу України — зокрема щодо створення та участі у злочинній організації, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, незаконних дій із банківськими рахунками та службового підроблення.

Для бізнесу, який працює «в білу», наслідки таких схем цілком конкретні: 3 млрд грн несплачених податків — це гроші, яких не дорахувався бюджет, а отже, і ті видатки, які з нього фінансуються. Ризик для підприємств, які користувалися послугами конвертаційних центрів, не обмежується репутацією: операції без реального руху товарів зазвичай стають основою для донарахувань і штрафів, а фігуранти справ можуть втратити не лише кошти на рахунках, а й майно, вилучене в межах слідства.