БЕБ викрила мережу «конвертаційних центрів»: 200 компаній, 23,5 млрд грн обігу

21 вересня 2026, 17:51 ·227 слівредакція

Через мережу «конвертаційних центрів» за два роки пройшло 23,5 млрд грн, а держбюджет недоотримав понад 3 млрд грн податків. Правоохоронці провели 50 обшуків і вилучили понад 130 млн грн готівкою.

Бюро економічної безпеки разом з Офісом генерального прокурора розкрило схему, яка давала компаніям змогу проводити платежі поза податковою звітністю. За оцінкою слідства, сума несплачених податків перевищує 3 млрд грн, а загальний обіг коштів через мережу сягнув 23,5 млрд грн.

За даними БЕБ, схема функціонувала з 2023 року. До її обслуговування були залучені понад 40 осіб із Києва та шести областей. Для транзакцій використовували реквізити 97 підконтрольних підприємств і більш ніж 8 тисяч фізичних осіб-підприємців.

Механізм виглядав так: компанії переказували гроші на рахунки підконтрольних структур нібито за товари чи послуги, яких насправді не було. Ці операції не потрапляли до звітності, а кошти рухалися далі — на рахунки інших компаній і ФОПів. Частину грошей конвертували в криптовалюту, після чого обмінювали на готівку через обмінні центри. Отримані суми розподіляли між учасниками схеми.

За підрахунками слідства, щомісяця через «конвертаційний центр» проходило близько 500 млн грн. Послугами мережі, за даними БЕБ, скористалися 200 компаній.

Слідчі дії тривали у Києві, Харкові та Одесі — загалом 50 обшуків. Правоохоронці вилучили готівку на суму понад 130 млн грн у різних валютах, зокрема 1,4 млн доларів і 647 тис. євро.

Шістьом фігурантам уже повідомили про підозру. Йдеться про кваліфікацію за ч. 1 і 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 200 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Досудове розслідування продовжується.

Для бізнесу, який працює «в білу», ця історія має практичний вимір. По-перше, ризик потрапити в орбіту розслідування виникає не лише в організаторів, а й у компаній, що користувалися послугами таких центрів: їхні платежі стають предметом перевірки, а договори з фіктивними контрагентами можуть призвести до донарахувань і штрафів. По-друге, вартість «тіньової» оптимізації податків зростає — слідство дедалі частіше проходить весь ланцюг руху коштів, включно з криптовалютними операціями.

Тож компаніям варто перевірити власні ланцюги постачання й контрагентів на предмет ознак фіктивності, а також зважити, чи виправдовує економія на податках потенційні втрати від блокування рахунків, арештів і судових спорів.