Пільги на кредити: хто має право не платити проценти за законом

Банки відмовляють у скасуванні процентів позичальникам, які не мають статусу військовослужбовця, навіть якщо ті працюють у ДСНС чи на критичній інфраструктурі. Суди ж дедалі частіше стають на бік таких позичальників, і це створює правову невизначеність для всіх сторін.
Закон України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» у частині 15 статті 14 передбачає для військовослужбовців кредитні пільги: штрафи, пеня та проценти за користування кредитом не нараховуються. Виняток — позики на придбання нерухомості та авто. Проте коло осіб, на яких поширюється дія закону, чітко окреслене статтею 3 і є вичерпним.
За словами Юлії Карпець, заступниці з юридичних питань директора департаменту з роботи з проблемною заборгованістю АТ Ідея Банк ТАС Груп, сьогодні дедалі більше позичальників, задіяних у подоланні наслідків агресії рф, вважають справедливим отримувати пільги нарівні з військовослужбовцями — списання пені, штрафів і ненарахування процентів. Банки відмовляють, посилаючись на закон, і такі справи доходять до суду.
До пільгових категорій належать військовослужбовці ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних і розвідувальних органів під час безпосередньої участі в обороні України; члени ДФТГ під час виконання завдань територіальної оборони; військовослужбовці, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного зі службою; військовозобов'язані та резервісти під час навчальних чи спеціальних зборів. Для кожної категорії визначено перелік документів, які подають банку.
Працівники ДСНС до цього переліку не входять. Відповідно до Положення № 1052, ДСНС — центральний орган виконавчої влади, що реалізує політику у сфері цивільного захисту та рятувальної справи, і в розумінні статті 3 закону не є ані військовим формуванням, ані правоохоронним чи розвідувальним органом. Його працівники не проходять військову службу, а є військовозобов'язаними та можуть бути заброньовані. Статус учасника бойових дій дає їм пільги за іншими актами — Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Кодексом цивільного захисту України, але не за профільним законом про військовослужбовців.
Показовий кейс стався у серпні 2026 року: місцевий суд Львова зобов'язав банк застосувати пільгу щодо ненарахування процентів до позичальника, який працює в ДСНС, має статус УБД, але ніколи не мав статусу військовослужбовця. Суддя керувався внутрішнім переконанням і почуттям справедливості, назвавши посилання банку на відсутність статусу формальним. На думку Карпець, таке рішення фактично розширило дію закону на категорію, якої в ньому немає, і не містить посилань на релевантну практику Верховного Суду.
Юристка наголошує: суд у цьому випадку не має дискреційних повноважень, адже закон не передбачає альтернативного правомірного рішення. Розширити перелік осіб може лише Верховна Рада шляхом внесення змін. Принцип правової визначеності, усталений у практиці ЄСПЛ і Верховного Суду, вимагає, щоб банки передбачали наслідки своїх дій на основі тексту закону, а не суб'єктивного сприйняття справедливості окремим суддею.
Ідея Банк, за словами його представниці, розглядає кожне звернення окремо, консультує заявників щодо переліку документів і ухвалює лояльні рішення за підтверджених складних життєвих обставин. Водночас банк ініціює законодавчі зміни для справедливого захисту працівників критичної інфраструктури та планує звернутися з цією ініціативою до Асоціації українських банків.
Що це означає для позичальника. Якщо ви маєте статус військовослужбовця або належите до іншої категорії зі статті 3 закону — пільга на проценти й пеню вам гарантована, але лише за умови подання банку повного пакета підтвердних документів і лише за кредитами, не пов'язаними з купівлею нерухомості чи авто. Якщо ж ваш статус — працівник ДСНС, медик, енергетик чи комунальник, розраховувати на цю пільгу за чинним законом не варто: відмова банку є правомірною. Судовий позов теоретично може завершитися успіхом, але такі рішення поки що не мають сталої опори в законі та практиці Верховного Суду, тож остаточний вихід — за законодавцем.
Читайте також
Ще в розділі «Банки»
- Син Стуса про банкноту 2000 грн: культура об'єднує
- Асорті з помідорів і капусти: скільки коштує банка на 2 літри та як її закрутити
- Великий бізнес зможе брати кредити під 10%: що відомо
- Інфляція проти заощаджень: що обрати — депозит чи ОВДП
- Мінекономіки готує компенсацію воєнних збитків до $10 млн на компанію з 2027 року






