Суд підтвердив: мобілізація заброньованого працівника банку була незаконною

Справа №620/3618/25 стосувалася військовозобов’язаного, який працював в АТ «Укрсиббанк». 23 січня 2025 року Національний банк України визначив цю установу критично важливою для функціонування економіки та життєдіяльності населення в особливий період.

13 лютого 2025 року чоловік прибув до територіального центру комплектування, щоб уточнити військово-облікові дані, і пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його придатним до служби. Того ж дня начальник відповідного органу ТЦК видав наказ №43 про його призов під час мобілізації та направлення до Київського міського збірного пункту.

Уже 14 лютого чоловік мав статус заброньованого — це підтверджували дані з «Дії» та витяг із «Резерв+». Того ж дня його направили до військової частини, де наказом командира №47 зарахували до списків особового складу і на всі види забезпечення.

Чернігівський окружний адміністративний суд 24 березня 2026 року частково задовольнив позов: скасував накази від 13 та 14 лютого 2025 року в частині, що стосувалася чоловіка, а також наказ командира про призначення на посаду та зарахування до списків. Військову частину зобов’язали видати наказ про виключення його зі списків особового складу та звільнення зі служби.

Військова частина оскаржила це рішення, проте апеляційний суд підтримав висновки першої інстанції. Суд нагадав: заброньовані військовозобов’язані, зараховані на спеціальний військовий облік, призову під час мобілізації не підлягають. Бронювання оформлюють в електронній формі, і воно дає відстрочку. Порядок передбачає автоматичне переведення особи на спеціальний облік протягом 72 годин із моменту формування списку за визначених умов.

Оскільки 13 лютого чоловік уточнив військово-облікові дані, суд дійшов висновку, що він мав законні підстави для бронювання в установлений строк. Натомість ТЦК належним чином не перевірив наявність у нього права на відстрочку й видав наказ про призов. До військової частини чоловік прибув 14 лютого — саме тоді державні інформаційні ресурси вже фіксували його бронювання.

Окремо суд розглянув питання подальшого перебування на службі. Закон прямо не називає незаконний призов окремою підставою для звільнення, але суд має застосувати спосіб захисту, який повністю усуває наслідки порушення. Оскільки служба стала прямим наслідком незаконного наказу, належним захистом визнали не лише скасування наказу про мобілізацію, а й виключення зі списків особового складу та звільнення.

Апеляційну скаргу військової частини залишили без задоволення. Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року набрала законної сили в день ухвалення.

Що це означає практично. Для заброньованих працівників критично важливих підприємств сам статус бронювання є підставою не підлягати призову, і ТЦК зобов’язаний це перевіряти. Якщо призов уже відбувся попри відстрочку, суд може не лише скасувати наказ, а й зобов’язати військову частину звільнити людину та виключити її зі списків. Тож варто зберігати підтвердження статусу — витяги з «Резерв+» та дані з «Дії» — і в разі спору посилатися на них як на доказ.