Понад 200 мільярдів фунтів під Лондоном: кому належить золото Банку Англії

Основна частина запасів належить не британському уряду, а стороннім власникам — іноземним центральним банкам і комерційним компаніям, які довірили своє золото цьому сховищу. Банк Англії виступає передусім зберігачем, а не власником цих активів.

Власне золото регулятора — два зливки, і обидва вони перебувають у музеї. Один із них доступний для відвідувачів: через отвір у захисному футлярі можна просунути руку й спробувати підняти брусок вагою близько 12,5 кілограма.

До підземних сховищ сторонніх майже не пускають. У 2012 році там побувала королева Єлизавета II, а у 2017-му — принц Уельський Чарльз, який оглянув запаси разом із Марком Карні.

Для власників золота важлива й технічна деталь: під час торгівлі зливки можуть залишатися у сховищі навіть після зміни власника. Достатньо оновити облікові записи — фізично переміщати метал не потрібно. Тобто право власності переходить, а сам метал лежить на місці, що знижує витрати на транспортування й охорону.

Для порівняння: у США найбільші золоті резерви країни зберігають у Форт-Ноксі. Під час Другої світової війни там переховували навіть оригінал Декларації незалежності.

Практичний висновок для читача: якщо ви тримаєте золото через банк або брокера, у більшості випадків ідеться не про фізичний метал у ваших руках, а про запис у реєстрі зберігача. Це означає, що вартість вашої позиції залежить від надійності установи та правил обліку, а не лише від ціни металу на ринку. Перед купівлею варто уточнити, де саме зберігається метал, хто його власник за документами і як швидко ви зможете його отримати.