A7 перевела $6,9 млрд через світові банки в обхід санкцій — FT

Російська платіжна компанія A7 провела понад 6,9 млрд доларів через міжнародну банківську систему, попри санкції проти РФ. Про це свідчать сотні тисяч внутрішніх файлів компанії, отриманих із внутрішніх джерел A7.

A7 створили як альтернативу західній платіжній системі. Для переказу коштів група застосовувала традиційні методи відмивання грошей: мережу підставних компаній та вже наявних підприємств, які давали доступ до SWIFT. Використання посередників приховували через підробку документів у промислових масштабах — виготовляли фальшиві рахунки-фактури.

Кремль подавав A7 як провідного постачальника послуг із транскордонних платежів за імпорт після того, як російські банки відключили від SWIFT. Засновником компанії в Росії та Киргизстані став молдовський олігарх Ілан Шор, якого підтримав державний «Промсвязьбанк», тісно пов'язаний з оборонною промисловістю.

Частина платежів стосувалася чутливих товарів військового призначення — військової техніки та закупівель російських спецслужб.

Лише на рахунки конгломерату Standard Chartered у Гонконзі з кінця 2024 року, коли заснували A7, до серпня 2025 року надійшло 1,1 млрд доларів від юридичних осіб, пов'язаних з Шором. За той самий період на рахунки DBS надійшло 273 млн доларів, а клієнти Citigroup отримали 74 млн доларів. Клієнтам Deutsche Bank у Європі перерахували близько 18 млн доларів.

A7 відкрила рахунки у First Abu Dhabi, найбільшому банку ОАЕ, для 17 різних юридичних осіб, які здійснили вихідні платежі на понад 1,8 млрд доларів. Компанія також мала рахунки у JPMorgan Chase та DBS.

Платежі проводили 100 підставних компаній A7 з ОАЕ, Гонконгу, Киргизстану, Індонезії, Великої Британії та Угорщини. Вони організовували внесення готівки на банківські рахунки в системі SWIFT, яку потім використовували для оплати рахунків за кордоном на користь російських компаній. Трохи більш ніж половина цих грошових потоків прямувала на китайські банківські рахунки.

Підставним компаніям давали інструкції, як описувати товари, щоб не викликати підозр. Зокрема співробітникам наказували змінювати митні коди товарів під санкціями на найближчі альтернативні коди поза санкціями. У лютому 2025 року працівники A7 обговорювали у внутрішньому чаті запит банку щодо платежу за 500 прицілів нічного бачення вартістю 510 тис. доларів від імені російського клієнта — у документах вказали, що клієнт купує загартоване скло.

Для фінансових установ та їхніх клієнтів ця історія означає посилення комплаєнс-ризиків. Банки, чиї рахунки фігурують у схемах, можуть зіткнутися зі штрафами й розслідуваннями, а платіжні ланцюжки з юрисдикціями ОАЕ, Гонконгу чи Киргизстану варто перевіряти особливо ретельно.