Порошенко пропонує перекинути на ЗСУ понад 500 млрд грн із проєкту бюджету-2027

За оцінкою команди Петра Порошенка, перерозподіл нецільових статей проєкту держбюджету-2027 дасть змогу додатково передати Збройним силам щонайменше пів трильйона гривень. Про це пʼятий президент заявив, оприлюднивши перелік вимог до уряду та парламенту.

Йдеться про дві групи видатків. Перша — те, що в «Європейській Солідарності» називають популістськими програмами: роздача «тисячі» (35,4 млрд грн), спроба повернути «велике будівництво» (40,844 млрд грн), безкоштовна залізниця на 3 тис. км (16 млрд грн), програма «Скринінг» (10 млрд грн), кешбек та «Інвестняні» (9,4 млрд грн), так звані інвестиційні проєкти (8,3 млрд грн), «тисячовесна» (5,4 млрд грн), Фонд регіонального розвитку (2 млрд грн) і Телемарафон (1,6 млрд грн).

Друга група — збільшення видатків на чиновників, депутатів і тилових силовиків: суддям усіх рівнів (10 млрд грн), Мінцифри на електронне урядування та Фонд інновацій (4 млрд грн), Офісу Генпрокурора (0,827 млрд грн), Верховній Раді (800 млн грн), Державному управлінню справами (0,251 млрд грн, з них 0,11 млрд — на Офіс Президента), Секретаріату Кабміну (0,171 млрд грн).

«Наша вимога — зарплати будь-якому державному чиновнику, будь-якому тиловому силовику незалежно від відомства, де він служить, не можуть підвищуватися на відсоток, який перевищує відсоток, на який збільшуються грошове забезпечення військовослужбовців. Не підвищуєте їм – не маєте права підвищувати собі», — наголосив Порошенко.

Окремо він вимагає прозорого використання резервних коштів: 46 млрд грн з Резервного фонду мають піти ЗСУ, а решту 40 млрд уряд має спрямувати виключно на ліквідацію наслідків військової агресії, техногенних катастроф і стихійних лих.

За словами Порошенка, уряд називає суму майже 4 трлн 885 млрд грн на сектор безпеки й оборони, але грошове забезпечення військовослужбовців заморожене пʼятий рік поспіль. Через інфляцію купівельна спроможність оборонного бюджету падає, що в технологічній війні означає відставання. «Сьогодні один рік зволікання у виробництві дронів, засобів активної протидії технічній розвідці ворога, РЕБ, роботизованих платформ і систем перехоплення — це вже не просто бюджетна помилка. Це технологічна перевага, подарована ворогу», — застеріг він.

Пріоритети, які пропонує опозиція: індексація грошового забезпечення військових і всі встановлені законом бойові доплати; пряме фінансування закупівлі зброї — РЕБ, ПДТР, дронів, перехоплювачів, ППО, боєприпасів, далекобійних і середньої дальності засобів, балістики; передача 30% військового ПДФО безпосередньо бригадам. «Командир не повинен чекати місяцями на елементарне обладнання, а воїни більше не повинні будуть після бойового виходу записувати відео зі словами: "Допоможіть зібрати на дрони, на пікапи"», — сказав Порошенко, зауваживши, що його Фонд уже наближається до 9 млрд грн допомоги військовим.

Окремий блок вимог стосується тилу й економіки: захистити енергообʼєкти напередодні зими, запровадити ефективне й недороге страхування воєнних ризиків, підтримати експорт, припинити силовий тиск на бізнес і дати оборонним підприємствам довгострокові контракти. Дефіцит бюджету, за словами Порошенка, не дає підстав скорочувати пенсії та соцвиплати.

Щодо зовнішньої підтримки: потреба України на 2027 рік — 52,6 млрд доларів. «Довіра — це теж валюта. Тому виконання зобовʼязань перед Євросоюзом — це складова обороноздатності України», — наголосив він. «Європейська Солідарність» вимагає ухвалити законопроєкти зі списку Качки—Кос: перезавантаження ДБР, Антикорупційну стратегію, відновлення конкурсів у прокуратурі, посилення незалежності НАБУ і САП.

Практичний висновок: якщо пропозицію підтримають у парламенті, частина видатків, закладених у проєкті-2027, може бути перерозподілена — а отже, під питанням опиняються окремі виплати, дорожні та інфраструктурні проєкти й частина фінансування відомств. Для платників податків і бізнесу ключове — які саме статті зрештою скоро тять і чи торкнеться це соціальних зобовʼязань. Поки що це заявлена позиція опозиції, а не ухвалене рішення: остаточні цифри визначать голосуванням у Раді.