A7 провела $6,9 млрд через світові банки в обхід санкцій — розслідування

Понад 6,9 млрд доларів пройшли через рахунки міжнародних банків у межах схеми російської альтернативної платіжної системи A7. Про це свідчать сотні документів про її діяльність, які розкривають методи відмивання грошей в обхід санкцій проти Росії.

Частина цих платежів стосувалася товарів, пов'язаних з війною, — військового обладнання та закупівель для російських служб безпеки. A7 діяла через мережу підставних компаній і реальних підприємств, приховуючи посередників за допомогою підробки документів у промислових масштабах і створення фіктивних рахунків-фактур.

Компанію заснували в Росії та Киргизстані за підтримки російського державного «Промсвязьбанку», який має тісні зв'язки з оборонною промисловістю РФ. Засновником називають молдовського олігарха Ілана Шора. Кремль позиціонує A7 як провідного постачальника транскордонних платежів за імпорт після відключення російських банків від SWIFT.

За даними розслідування, 100 підставних компаній A7 здійснювали платежі, а в документах згадується щонайменше ще 100 таких груп: щонайменше 61 в ОАЕ, 87 у Гонконзі, 16 у Киргизстані та 14 в Індонезії. Більшість із них були фіктивними структурами під контролем A7, але найбільшим окремим платником був нині закритий киргизький державний орган — Торгова компанія Киргизької Республіки. Щонайменше три юрособи були зареєстровані у Великій Британії, де у травні 2025 року проти A7 запровадили санкції, а одна структура в Угорщині, судячи з документів, слугувала ключовим каналом переказів до ЄС.

Механізм полягав у тому, що підставні компанії вносили готівку на банківські рахунки в системі SWIFT, а кошти далі використовували для оплати рахунків за кордоном для російських компаній. Кінцевим пунктом призначення трохи більш ніж половини цих потоків були китайські банківські рахунки.

З кінця 2024 року, коли заснували A7, до серпня 2025 року на рахунки Standard Chartered у Гонконзі надійшло 1,1 млрд доларів від пов'язаних з A7 суб'єктів. За той самий період на рахунки DBS у Гонконзі надійшло 273 млн доларів, клієнти Citigroup отримали 74 млн доларів, а клієнтам Deutsche Bank у Європі перерахували близько 18 млн доларів.

Колишній банківський аналітик уряду США Зак Тварозна, який вивчав попередній витік документів про A7, заявив, що нові дані показують: справжній масштаб мережі відмивання грошей набагато більший, ніж будь-хто раніше усвідомлював. За його словами, матеріал «має змусити нас ще раз замислитися над тим, наскільки важко зберегти прозорість традиційних банківських відносин».

Щоб обходити банківські перевірки, A7 забезпечувала підставні компанії заздалегідь підробленими документами, які створювали фальшивий паперовий слід. Ішлося, зокрема, про бібліотеку з тисячами корпоративних печаток — частково підроблених, частково взятих із реальних документів компаній, які нічого не підозрювали. Працівникам давали інструкції, як описувати товари, щоб не викликати підозр: митні коди підсанкційних товарів замінювали на найближчі альтернативи, що під санкції не підпадали. В одному з внутрішніх чатів співробітники A7 обговорювали банківський запит щодо платежу, який насправді стосувався 500 приладів нічного бачення вартістю 3,6 млн юанів (510 тис. доларів) від імені російського клієнта в лютому 2025 року.

На ранніх етапах схеми, наприкінці 2024 та на початку 2025 року, A7 надсилала великі суми через три киргизькі банки: «Елдік», «Айил» та «Євразійський ощадний банк» (ESB). У лютому 2025 року підозри висловив Standard Chartered, який не має прямих кореспондентських відносин із цими банками, і невдовзі рахунки одержувачів A7 у ньому закрили. Після цього компанія переорієнтувала більше платежів через ОАЕ.

Більшу частину потоків обробляв «First Abu Dhabi». Підставні компанії A7 відкрили в цьому банку понад десяток рахунків, з яких здійснили вихідні платежі на 1,3 млрд доларів і транзакції між собою на близько 500 млн доларів. Банк також забезпечував конвертацію дирхамів через своїх кореспондентів у долари, євро та юані для транскордонних розрахунків.

Реальний масштаб діяльності, ймовірно, більший: у даних згадується ще 17 500 платежів, суму яких встановити не вдалося. Документи містять деталі щодо векселів A7 номінальною вартістю понад 20 млрд доларів, а також дані про рахунки, з яких російським покупцям продали мільярди Tether — прив'язаної до долара стейблкоіни для міжнародних платежів. Банки, зокрема FAB та установи ОАЕ, надсилали підставним компаніям A7 запити щодо протидії відмиванню грошей, але натрапляли на «фабрику підробок», яка виготовляла фальшиві рахунки-фактури для обходу цих перевірок.

Для читача це означає, що санкційний периметр навколо Росії залишається дірявим, і ризик вторинних санкцій для банків та компаній, які ведуть справи з такими посередниками, зростає. Якщо ваш бізнес працює з контрагентами в ОАЕ, Гонконзі, Киргизстані чи Індонезії, варто перевіряти не лише назви партнерів, а й походження коштів та документів за угодами: підроблені рахунки-фактури та печатки — саме той інструмент, яким маскують реальні транзакції.