A7 провела $6,9 млрд в обхід санкцій через західні банки — розслідування

Платіжна система A7, яку пов'язують із Кремлем, провела через міжнародні банки щонайменше $6,9 млрд в обхід санкцій проти Росії. Про це йдеться в розслідуванні на основі сотень тисяч внутрішніх файлів компанії.

Механізм працював так: підставні компанії відкривали рахунки в банках, підключених до системи SWIFT, у різних країнах світу, а рахунки-фактури підробляли, щоб приховати справжній характер платежів. Серед банків, через які проходили кошти, — британський Standard Chartered і американський Citigroup.

A7 створили наприкінці 2024 року як альтернативу SWIFT. За даними розслідування, до цього причетні молдавський олігарх Ілан Шор та російський банк ПСБ. Через систему проходить приблизно п'ята частина всіх валютних операцій Росії.

Підтверджено платежі через 100 підставних компаній, ще щонайменше 100 згадані в документах. Географія цих структур: 61 компанія — в ОАЕ, 87 — у Гонконзі, 16 — у Киргизстані, 14 — в Індонезії.

Найбільшим платником у схемі була державна компанія Киргизстану — ВАТ "Торговельна компанія Киргизької Республіки", яку вже закрили. Обсяг її операцій — $2,5 млрд. Понад половина підсумкових грошових потоків осідала на рахунках у китайських банках.

Щоб уникнути підозр, підставним компаніям давали інструкції, як описувати товари. Зокрема, співробітникам наказували замінювати митні коди підсанкційних товарів на максимально близькі альтернативи, аби прибрати "російський слід".

Серед товарів були й такі, що мають військове призначення. У лютому 2025 року A7 провела платіж на $510 тис. за 500 приладів нічного бачення від імені російського клієнта.

Що це означає практично. Санкції проти Росії після вторгня в Україну включають 21 пакет обмежень ЄС, зокрема від'єднання низки російських банків від SWIFT. Україна наполягає на відключенні від системи всіх банків РФ. Розслідування показує, що навіть підключені до SWIFT установи можуть ставати каналом для обходу обмежень через підставні структури й підроблені документи. Для бізнесу це сигнал: перевірка контрагента і походження платежів залишається ключовим запобіжником, а банки, ймовірно, посилюватимуть комплаєнс-контроль за операціями з юрисдикціями, де зареєстровані такі компанії.