Бюджет-2027: дефіцит 15% ВВП, борг понад 110% і непідтверджені $32,6 млрд

Доходи бюджету заплановані на рівні 5 648 млрд грн — на 452,1 млрд грн (8,7%) більше за план 2026 року зі змінами. Видатки сягнуть 7 272 млрд грн, що на 864,9 млрд грн (13,5%) більше. Дефіцит зростає до 1 666,1 млрд грн — на 415,4 млрд грн, або на 33,2%, більше, ніж роком раніше.

Основою розрахунків став сценарій, за якого інтенсивні бойові дії триватимуть увесь 2027 рік. Це стриманіше припущення, ніж у Бюджетній декларації на 2027–2029 роки, де закладали зростання ВВП на 4,5%. Тепер у проєкті — лише 1,3% реального зростання. Експорт товарів і послуг має збільшитися на 3,7%, тоді як імпорт — на 10%, що поглиблює торговельний дефіцит і потребу в зовнішньому фінансуванні. Інфляція на кінець 2027 року очікується на рівні 8%, але в середньорічному вимірі вона прискориться з 8% у 2026-му до 8,6%.

Податкові надходження заплановані в обсязі 2 863,8 млрд грн. Найбільші суми — ПДВ з імпорту (859,3 млрд грн), ПДФО та військовий збір (689 млрд грн), внутрішній ПДВ з урахуванням відшкодування (384,9 млрд грн) і податок на прибуток підприємств (338,5 млрд грн).

Частину цих грошей уряд уже розписав, хоча відповідні закони ще не ухвалено. Ідеться про 58,7 млрд грн ПДВ у разі підвищення ставки з 20% до 21%, 38,5 млрд грн додаткового податку на прибуток банків за ставки 50%, 11,8 млрд грн ПДВ з міжнародних посилок (законопроєкти №16051-1 і №15460 підтримані в першому читанні 16 вересня) та 8,3 млрд грн акцизу на пальне. Ще 14 млрд грн ПДФО очікують від доходів через цифрові платформи — закон №4903-IX ухвалено, але станом на 16 вересня він ще не підписаний президентом. Окремо закладено 18,2 млрд грн від повернення до держбюджету чотирьох відсоткових пунктів ПДФО, які тимчасово отримували громади.

На оборону і безпеку спрямують 4 885 млрд грн — це 43,8% ВВП і на 517,9 млрд грн (11,9%) більше, ніж у 2026 році. Із цієї суми 2 298,5 млрд грн піде на закупівлю озброєння та техніки, до яких додадуть 30 млрд грн державних гарантій. На оплату праці з нарахуваннями передбачено 1 791,7 млрд грн — на 337,5 млрд грн більше. Резерв коштів становить 264,9 млрд грн.

Соціальний блок отримає 540,3 млрд грн (+72,6 млрд грн, або 15,5%). Трансфер Пенсійному фонду — 292,8 млрд грн (+41,5 млрд грн). Підтримка осіб з інвалідністю — 66,4 млрд грн, із них 51,9 млрд грн на підвищені допомоги дітям. На ВПО виділяють 83,2 млрд грн, але допомога на проживання зросте лише на 0,9 млрд грн — до 39,6 млрд грн.

Мінімальна зарплата з 1 січня 2027 року становитиме 9 546 грн (+899 грн, +10,4%), прожитковий мінімум на одну особу — 3 559 грн (+350 грн, +10,9%), для працездатних — 3 691 грн, для непрацездатних — 2 878 грн.

На освіту передбачено 328,5 млрд грн (+18,3%), на охорону здоров'я — 292,5 млрд грн (+13,6%), з яких 225 млрд грн на Програму медичних гарантій. Підтримка економіки зростає майже удвічі — до 96 млрд грн, із них 58,7 млрд грн на нову програму «Підтримка суб'єктів господарювання», яку адмініструватиме Мінекономіки.

Головний ризик — джерела фінансування. Державні запозичення заплановані на 2 367,3 млрд грн, із них зовнішні — 1 822,9 млрд грн. Але сума непідтвердженої допомоги від партнерів сягає $32,6 млрд — це більше, ніж усі видатки на соціальний захист, освіту й охорону здоров'я разом. Роком раніше на середину вересня бракувало підтверджень на $19 млрд. Граничний обсяг державного боргу прогнозують на рівні 12 307,1 млрд грн — 110,4% ВВП.

Що це означає для гаманця. По-перше, підвищення ПДВ до 21% і акцизів на пальне закладають у доходи, тож ціни можуть зрости, а суми на страхування воєнних ризиків для бізнесу ще не гарантують підприємствам дієвого захисту. По-друге, зростання соцстандартів на 10–11% лише частково перекриває інфляцію: мінімальна пенсія 2 878 грн у разі фактичного прожиткового мінімуму близько 7,5 тис. грн залишає більшість пенсіонерів за межею бідності. По-третє, доля місцевих бюджетів залежить від того, чи заберуть у громад чотири пункти ПДФО. Остаточні цифри з'являться після другого читання та ухвалення податкових законів — саме за ними варто стежити.