Бюджет-2027: майже 4,9 трлн грн на оборону і 131 млрд грн, які залежать від парламенту

Уряд вніс до Верховної Ради проєкт держбюджету на 2027 рік із видатками 7 трлн 272 млрд грн і доходами 5 трлн 648 млрд грн. Майже 4,9 трлн грн із цієї суми пропонують спрямувати на оборону, а понад 131 млрд грн надходжень залежить від рішень парламенту щодо податків.
Кабінет Міністрів затвердив і скерував до парламенту проєкт Державного бюджету на 2027 рік. Доходи заплановані на рівні 5 трлн 648 млрд грн, що на 452 млрд грн більше за показник цього року, видатки — 7 трлн 272 млрд грн, тобто на 865 млрд грн більше. Документ розрахований на зростання ВВП на 1,3% та середньорічний курс 47,1 гривні за долар (48,3 гривні на кінець року).
Головний пріоритет не змінився — фінансування Сил оборони. На оборонні потреби пропонують передбачити майже 4,9 трлн грн, що на понад 517 млрд грн більше, ніж цьогоріч. Водночас у Мінфіні та уряді визнають: надходження до держказни нині чи не найгірші за всі воєнні роки, крім 2022-го. Через російські атаки на бізнес бюджет цього року може недоотримати щонайменше 70 млрд грн податкових надходжень, попередив прем'єр-міністр Сергій Корецький. Оскільки це оцінка станом на початок вересня, а удари тривають щодня, сума може зрости.
Невизначеною залишається й міжнародна підтримка. За Інфляційним звітом НБУ, наступного року очікується $42 млрд кредитів і безповоротних траншів — цього мало б вистачити для беземісійного фінансування дефіциту та збереження резервів. Але більшість розрахунків базувалися на даних за перше півріччя, а через посилення атак на промислову та логістичну інфраструктуру потреби у зовнішньому фінансуванні можуть суттєво зрости — і цього року теж. Корецький повідомив, що уряд планує завершити роботу над понад 40 законодавчими рішеннями, потрібними для отримання $29,5 млрд міжнародного фінансування у 2026 році, до 15 жовтня замість обіцяного 1 листопада.
«Цю частину дефіциту плануємо покривати за рахунок прискорення Ukraine Support Loan, використання заморожених активів Росії, додаткових кредитів від партнерів поза ЄС, оптимізації витрат усередині бюджету», — сказав прем'єр, нагадавши про додаткову потребу в $27 млрд для Сил оборони. Верховна Рада вже підтримала в першому читанні пакет законопроєктів щодо оподаткування малих поштових та експрес-відправлень вартістю до 150 євро, замовлених через маркетплейси.
Голова Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа оцінила, що кожен день оборони зараз коштує $190 млн без вартості зброї від партнерів, тоді як у 2024 році — близько $140 млн. Серед причин — більша армія, більше родин військових, які потребують підтримки, та потреба у засобах ураження середньої й великої дальності. «За перші 8 місяців 2026 року національна безпека та оборона коштували майже $42 млрд (без урахування військової допомоги в натуральній формі), а власного ресурсу (доходи + ОВДП) ми залучили лише $39 млрд, тому більше не покриваємо навіть власної частки витрат, яку покривали раніше. А Сили оборони тим часом заявляють про додаткову фінансову потребу в $27 млрд до кінця року», — нагадала вона. План надходжень внутрішнього та імпортного ПДВ за вісім місяців не виконано на $1,35 млрд, чверть цієї суми втрачено у серпні.
Уряд запроваджує режим економії: некритичні видатки переносять на грудень, тимчасово зупиняють державні та місцеві програми будівництва, обмежують фінансування інфраструктурних проєктів (крім підготовки до зими та облаштування укриттів). Уже знайдено 70 млрд грн на невійськові витрати, які переспрямували на оборону. За оцінками міністра економіки та довкілля Олександра Кравченка, збитки бізнесу від цьогорічних атак можуть сягнути $10 млрд, а ресурсу програм компенсацій і «5-7-9%» не вистачить. Тому обговорюють страховий фонд із компенсацією до $10 млн на компанію за внеску 2% від вартості активу — для його запуску потрібно $2-3 млрд, половину розраховують залучити від партнерів. Як джерело надходжень розглядають підвищення ПДВ із 20% до 21%, але остаточного рішення немає.
«Понад 131 мільярд гривень із запланованих доходів з’являться, ЛИШЕ ЯКЩО парламент ухвалить зміни до Податкового кодексу. Наприклад, збільшить ПДВ на 1 в.п. і акцизи на пальне на 4 в.п. (оцінюю такі зміни як малоймовірні). Крім того, якщо (тут, швидше, «коли») Рада продовжить дію податку на прибуток банків у розмірі 50%, а Президент підпише закон про оподаткування цифрових платформ, то бюджет може отримати 52,5 млрд гривень (вони також закладені у бюджет)», — пояснила Підласа.
Що це означає для гаманця. Найближчими тижнями вирішиться, чи отримає бюджет додаткові 131 млрд грн: якщо парламент підвищить ПДВ на 1 в.п. і акцизи на пальне на 4 в.п., подорожчання відчують споживачі, а частину надходжень можуть спрямувати у страховий фонд для постраждалого бізнесу. Якщо ж рішення не ухвалять, дефіцит доведеться покривати зовнішніми кредитами або переглядом видатків. Для підприємців орієнтир такий: внесок 2% від вартості активу дає право на компенсацію до $10 млн, тож варто заздалегідь порахувати, які активи потребують покриття і чи співмірна така премія з ризиками.
Читайте також
Ще в розділі «Бюджет»
- Ремонт ліцею на Волині: 2 млн грн з бюджету та безкоштовна праця батьків
- Дефіцит бюджету РФ у липні зріс до 724 млрд рублів: що це означає
- Росія урізала бюджетні видатки на 35%: дефіцит сягнув 8,65 трлн рублів
- Дефіцит бюджету РФ за 7 місяців сягнув 6,5 трлн рублів — у 1,7 раза більше річного плану
- Дорожній фонд відновлюють на чверть: у проєкті бюджету-2027 на дороги заклали 52,8 млрд грн







