Нардепи хочуть відкритого конкурсу на голову ДПС і оклади від 12 прожиткових мінімумів

Група депутатів зареєструвала законопроєкт, який запроваджує конкурсний відбір очільника Державної податкової служби на п'ять років і фіксує мінімальні оклади податківців. Для центрального апарату це щонайменше 14 прожиткових мінімумів, для територіальних органів — 12.
Документ вносить зміни до Податкового кодексу України щодо служби в податкових органах та атестації їхніх посадових осіб. У пояснювальній записці, оприлюдненій на сайті парламенту 16 вересня, автори пояснюють ініціативу тим, що відомство тривалий час залишається без повноцінного керівника: керування тимчасовими виконувачами обов'язків створює нестабільність, гальмує реформи та підриває довіру бізнесу й міжнародних партнерів.
За задумом депутатів, очільника ДПС обиратимуть на відкритому конкурсі за участю спеціальної комісії, а призначатимуть на п'ять років — з гарантіями інституційної незалежності та ключовими показниками ефективності (KPI). Через один і через три роки після призначення керівника має відбуватися зовнішня незалежна оцінка (аудит) ефективності роботи податкового органу.
Окремий блок — оплата праці. Проєкт закріплює гарантовані складові зарплати податківців: оклад, надбавки за інтенсивність, кваліфікацію, виконання KPI та командну премію. Мінімальний посадовий оклад для центрального апарату — не менше 14 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, для територіальних органів — не менше 12. Фахівцям із кібербезпеки та IT пропонують надбавку в розмірі 1,5% посадового окладу.
Передбачена й одноразова атестація посадових осіб податкових органів. Вона не торкнеться керівника та його заступників, обраних за новими правилами, і пройде у дві черги: спершу керівництво вищої ланки — перший заступник, заступники, керівники та їхні заступники у структурних підрозділах і територіальних органах, а згодом решта посадових осіб.
Автори стверджують, що реалізація законопроєкту не потребує додаткових видатків із держбюджету. Серед ініціаторів — народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, голова антикорупційного комітету Ради Анастасія Радіна та очільник Фінкомітету Данило Гетманцев.
Контекст кадрової нестабільності в ДПС триває з кінця минулого року. 31 грудня 2024 року керівником служби став Руслан Кравченко, який до того очолював Київську обласну адміністрацію. Згодом Президент Володимир Зеленський призначив його генеральним прокурором, і 23 червня 2025 року тимчасове виконання обов'язків голови ДПС перейшло до його заступниці Лесі Карнаух. 14 вересня Кабмін достроково припинив її повноваження як т.в.о., а вже 15 вересня детективи НАБУ та прокурори САП провели обшуки в екскерівниці податкової — одразу після відставки та в день, коли Кравченко покинув країну. В антикорупційних відомствах причини й результати слідчих дій офіційно не коментують.
Для бізнесу практичний вимір ініціативи — у передбачуваності правил гри. Якщо конкурс і п'ятирічний строк повноважень справді запрацюють, зменшиться ризик раптових змін у підходах до адміністрування податків, а прив'язка окладів до прожиткового мінімуму задає орієнтир, скільки коштуватиме державі утримання податкової служби. Водночас доля законопроєкту залежить від голосів у Раді, тож стежити варто за проходженням документа комітетами та за тим, хто зрештою очолить ДПС.
Читайте також
Ще в розділі «Податки»
- Середня зарплата в Польщі: 10 000 злотих, але більшість отримує 7 690
- Порно для армії: скільки грошей може принести легалізація
- Обмін даними ДПСУ та Податкової: що це означає для громадян
- Оренда без договору у 2026: що загрожує і скільки коштує легалізація
- Податок на нерухомість 2026: хто отримає звільнення та скільки доведеться платити






