Укрпошта в бюджеті-2027: три сценарії, купівля банку і нульове фінансування з бюджету

У матеріалах до урядового проєкту держбюджету-2027 та стрес-тесту на 2027–2029 роки для АТ «Укрпошта» закладено три сценарії: базовий, негативний і альтернативний, або позитивний. Останній передбачає купівлю банку.

У позитивному сценарії капітальні витрати на старті вищі, ніж у базовому, через придбання банку, але згодом знижуються завдяки меншому впливу війни. Фінансування з бюджету при цьому не передбачається.

На 2026 рік для компанії очікують нульовий прибуток до оподаткування та чистий збиток. За базовим і позитивним сценаріями фінансові показники почнуть покращуватися вже з 2027 року, а чисті надходження до бюджету становитимуть від 15 млн до 30 млн грн. За негативним сценарієм збитки зростатимуть і далі.

У 2028–2030 роках базовий сценарій прогнозує зростання чистих надходжень до держбюджету з 70 млн грн до 300 млн грн, позитивний — зі 100 млн грн до 300 млн грн. За негативним сценарієм компанія не забезпечуватиме чистих потоків до державного бюджету.

«Чисті надходження до бюджету складаються з податків та дивідендів. У негативному сценарії, оскільки товариство зазнає збитків, податки та дивіденди не сплачуються», — зазначається в документі.

Обсяги операцій теж різняться за сценаріями. У базовому посилки зростатимуть приблизно на 15% на рік, експорт — на 1,5%, імпорт — на 8%, платежі — на 5%, тоді як кількість листів скорочуватиметься близько на 1% щороку, а обсяги пенсій — на 3%. У негативному посилки додаватимуть близько 7% на рік, імпорт — 4%, платежі — 1,5%, експорт залишиться без змін, листи зменшаться на 1,5%, а виплати пенсій — приблизно на 25%. Альтернативний сценарій дає зростання посилок близько 18% на рік, експорту — на 2%, імпорту — на 10%, платежів — на 5%, кількість листів не зміниться, а обсяги виплати пенсій зменшаться приблизно на 3%.

Тарифи в базовому сценарії зростатимуть на посилки приблизно на 7% щороку, на листи й пересилання пенсій — на рівні інфляції, експортні — на 3%, імпортні — на 5%, на платежі — на 7,5%. У негативному ціни на посилки, листи, платежі та пересилку пенсій зростатимуть приблизно на 5% на рік, експортні — на 2%, імпортні — на 3%. Альтернативний сценарій передбачає щорічну індексацію тарифів на посилки, листи, платежі й пересилку пенсій на рівні інфляції, експортні ціни зростатимуть на 5%, імпортні — на 7%.

За жодним із трьох сценаріїв фінансування Укрпошти з державного бюджету не передбачено, а зростання операційних витрат планують утримувати на рівні інфляції.

За перше півріччя цього року Укрпошта збільшила виручку на 4,2% — до 6 млрд 776 млн грн і отримала 92 млн грн чистого прибутку проти 312 млн грн чистого збитку за аналогічний період минулого року.

Оператор має 7,2 тис. об'єктів з обслуговування користувачів, з них 2 тис. пересувних відділень, що обслуговують 21,3 тис. населених пунктів. Середня кількість працівників за другий квартал 2026 року — 25,8 тис. осіб, середня зарплата — 20,3 тис. грн. За цей квартал компанія прийняла 14,2 млн одиниць письмової кореспонденції, 9,4 млн посилок і 16,3 млн платежів.

Водночас минулого року між Укрпоштою та Нацбанком загострилися відносини. У березні 2026 року НБУ оштрафував компанію на 255 тис. грн за неподання інформації чи документів у встановлені строки. Укрпошта штраф сплатила, але заявила про намір звернутися до суду. Того ж місяця Нацбанк повідомив, що сумнівається в компетентності Ігоря Смілянського, і вимагав створити повноцінну наглядову раду. Смілянський відповів на це публічно «як громадянин, а не керівник Укрпошти» і заявив про готовність до дебатів із головою НБУ Андрієм Пишним.

20 травня 2026 року компанія отримала новий штраф від НБУ. 28 травня Пишний заявив, що Укрпошта перебуває в глибокій кризі корпоративного управління, яка позбавляє її перспектив розвитку. 23 червня Нацбанк ухвалив рішення про невідповідність Смілянського вимогам щодо професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг і того ж дня оштрафував Укрпошту на 2,5 млн грн. НБУ також заявив, що фінансовий напрям компанії доцільно передати окремій юридичній особі, яка могла б звернутися по ліцензію. 25 червня регулятор дав публічне роз'яснення щодо визнання Смілянського професійно непридатним.

У серпні 2026 року Смілянський відреагував на вимогу НБУ друкувати на паперових чеках за комунальні та інші платежі персональні дані платника. Нацбанк спростував його твердження про обов'язкове зазначення податкового номера та повного номера платіжної карти, а 6 серпня Смілянський заявив, що пресреліз НБУ про нові вимоги до платіжних документів містить неточності та суперечить попереднім рішенням регулятора. 16 вересня він повідомив про подання позову до НБУ через рішення про його звільнення у зв'язку з нібито професійною непридатністю.

Для читача ці сценарії означають передусім тарифи. За базовим і альтернативним варіантами індексація послуг прив'язана до інфляції або перевищує її на кілька відсотків, тоді як негативний сценарій стримує зростання цін на 5% на рік, але супроводжується зростанням збитків і відсутністю податкових та дивідендних надходжень до бюджету. Тобто дешевші тарифи тут означають гірший фінансовий стан оператора, а не вигоду для держави. Суми ж, які Укрпошта може дати бюджету навіть за найкращого сценарію — до 300 млн грн на рік, — на порядок менші за її річну виручку, тож фіскального ефекту від цих сценаріїв для платників податків майже немає. Практичний висновок простий: варто слідкувати не стільки за рядком надходжень, скільки за рішеннями щодо тарифів і за тим, чи буде купівля банку підтверджена остаточною редакцією бюджету.