Бюджет-2027: 52,6 млрд доларів зовнішньої підтримки і майже без запасу міцності

Доходи бюджету-2027 заплановано на рівні 5,648 трлн грн, що на 8,7% більше за уточнений план 2026 року. Видатки зростають швидше — на 13,5%, до 7,272 трлн грн. Дефіцит, таким чином, сягне приблизно 1,624 трлн грн, а це на 413 млрд грн більше, ніж було закладено на 2026 рік.

Самі по собі 8,7% зростання доходів не виглядають надмірними — вони приблизно відповідають очікуваному збільшенню номінального ВВП. Проблема в іншому: окремі статті доходів виглядають надто оптимістично, насамперед імпортний ПДВ та акцизи.

Ключовий ризик — не стільки план доходів, скільки джерела фінансування видатків. Щоб бюджет було виконано, потрібен збіг трьох умов одночасно: своєчасне надходження зовнішнього фінансування, виконання підвищеного плану податкових і митних надходжень та відсутність нового різкого зростання воєнних і енергетичних витрат. Тобто це бюджет не нереалістичний, а високоризиковий — виконати його можна лише за сприятливих обставин, запасу міцності на погіршення ситуації він майже не має.

Прогноз зростання реального ВВП на 1,3% — стриманий і значно реалістичніший за попередні урядові очікування. Фактично це продовження стагнації: економіка формально зростає, але таких темпів недостатньо ні для відновлення, ні для відчутного підвищення рівня життя. І навіть 1,3% не гарантовані — вони залежать від інтенсивності та географії бойових дій, обсягів міжнародної допомоги, кредитної політики та вартості фінансування для бізнесу. Підтримати зростання можуть оборонне виробництво, відновлення інфраструктури, держзамовлення та інвестиції партнерів. Але за посилення атак на енергетику чи блокування експорту економіка може знову піти в спад.

Інфляція 8% — це показник «грудень до грудня», а не середньорічний. Уряд також прогнозує зростання цін виробників на 16,2%, що свідчить про збереження внутрішнього цінового тиску. Прискорити інфляцію можуть пошкодження енергоінфраструктури, подорожчання електроенергії, газу та пального, девальвація гривні, підвищення ПДВ і акцизів, зростання бюджетних зарплат та оборонних виплат, дефіцит робочої сили та перенесення промислової інфляції у споживчі ціни. Тож 8% — радше нижня межа можливого діапазону.

Найбільше запитань викликає прогноз надходжень від імпортного ПДВ — плюс 26%. Уряд розраховує на зростання імпорту товарів і послуг приблизно на 10% — до 137,5 млрд доларів, подальше послаблення гривні, можливе підвищення стандартної ставки ПДВ із 20% до 21%, оподаткування міжнародних посилок та покращення роботи митниці. Проте підвищення ставки на один процентний пункт дає лише близько 5% додаткових надходжень від відповідної бази, тож 26% можливі лише за одночасної реалізації всіх цих факторів. До того ж значна частина імпорту припадатиме на енергоносії, оборонну й гуманітарну продукцію та обладнання, частина якого має податкові пільги, — тож збільшення імпорту не означає пропорційного зростання оподатковуваної бази.

Зростання ПДФО на 18% виглядає більш обґрунтованим. Середню номінальну зарплату прогнозують збільшити приблизно з 30,1 тис. грн у 2026 році до 34,4 тис. грн у 2027-му, тобто на 14–15%. Додатковий приріст може дати підвищення зарплат учителям, медикам і військовослужбовцям та детінізація зайнятості. Але для 18% потрібне не лише зростання зарплат, а й розширення офіційного фонду оплати праці, що за слабкого зростання ВВП є напруженим завданням.

Найоптимістичніший прогноз — збільшення імпортних акцизів на 40%. Його основа — планове підвищення ставок на пальне та тютюнові вироби, встановлення ставок у євро та курсовий ефект, подорожчання підакцизного імпорту, можливе додаткове підвищення акцизу на пальне та посилення митного контролю. Ставки справді поетапно наближаються до мінімальних рівнів ЄС, але навіть із цим 40% — надто високий орієнтир: він потребує і збільшення легального імпорту, і істотного скорочення тіньового ринку. Отже, ПДФО виглядає відносно реалістичним, імпортний ПДВ — напруженим, а план імпортних акцизів — найризикованішим.

Видатки на безпеку й оборону становлять 4,885 трлн грн — 43,8% ВВП і близько 67,2% усіх видатків держбюджету, що на 517,9 млрд грн більше за уточнений план 2026 року. Це означає, що уряд формує бюджет виходячи з продовження повномасштабної війни протягом усього 2027 року. Важлива деталь: найбільша частина приросту — 337,5 млрд грн — припадає на оплату праці з нарахуваннями, тоді як видатки на озброєння та військову техніку зростають лише на 1,4 млрд грн. Тобто додатковий ресурс піде переважно на утримання особового складу, а не на розширення закупівель зброї; матеріально-технічну допомогу партнерів уряд розраховує отримати поза бюджетом.

Після оборони на всі цивільні функції держави, соціальну сферу, економічні програми та обслуговування боргу залишається лише близько третини видатків. Це створює ефект витіснення: формально фінансування окремих цивільних напрямів зростає, але з поправкою на інфляцію реальне збільшення буде значно скромнішим. На соціальні програми Мінсоцполітики передбачено 540,3 млрд грн, на освіту — 328,5 млрд грн, на охорону здоров'я — 292,5 млрд грн; допомога ВПО за різними програмами також суттєво збільшується.

Саме по собі збільшення цих видатків навряд чи викличе негативну реакцію партнерів — соціальна стійкість і збереження людського капіталу є частиною загальної стійкості держави, а зовнішня допомога традиційно спрямовується переважно на цивільні видатки, тоді як оборону Україна фінансує з власних доходів. Запитання партнерів стосуватимуться радше ефективності цих видатків та фінансової стійкості. Особливої уваги потребує різке збільшення постійних видатків на зарплати й соціальні виплати: якщо вони фінансуються за рахунок позик, а не сталих внутрішніх доходів, це погіршує перспективи боргової стійкості. Тож замість механічного скорочення освіти чи медицини партнери, ймовірно, наполягатимуть на перегляді неефективних видатків, кращій адресності допомоги, мобілізації внутрішніх доходів та прив'язці фінансування до виконання реформ.

Для читача практичний висновок такий: закладені в бюджет цифри означають, що податкове навантаження ймовірно зростатиме (ПДВ, акцизи), а гривня залишатиметься під тиском. За такого сценарію варто заздалегідь планувати великі покупки, переглядати валютні заощадження та закладати в особистий бюджет вищу інфляцію, ніж офіційні 8%. Водночас бюджет не має запасу міцності: якщо воєнні потреби зростуть, перегляд видатків протягом року практично неминучий, а отже, можливі й нові податкові зміни.