24.09.2026 LC Media Фінанси, банки, курси валют

Готівка повертається: українці тримають майже трильйон гривень

·247 слівредакція
Валюта

Обсяг готівки на руках населення наближається до трильйона гривень. Причин для такого зростання щонайменше п'ять.

Українці дедалі більше віддають перевагу паперовим грошам. Загальна сума готівкової гривні поза банківською системою вже становить близько трильйона. Така тенденція має комплексне пояснення, і головні чинники пов'язані з безпекою та довірою до фінансової системи.

Перша причина — посилення фінансового моніторингу. Банки дедалі частіше ініціюють перевірки, що інколи завершуються примусовим закриттям рахунків. Клієнтам не подобається пояснювати походження коштів чи деталі операцій. Для багатьох це означає збирання великої кількості документів, яких частина громадян просто не має.

Друга причина — війна та пов'язана з нею нестабільність. Люди свідомо формують резерв готівки, який може стати у пригоді в екстремальній ситуації, коли доступ до банківських послуг обмежений.

Третя — ризик відключень електроенергії. Перебої зі світлом можуть паралізувати безготівкові розрахунки, тож запас паперових грошей є своєрідною страховкою.

Четверта причина — недовіра до банківської системи. Вона збереглася у частини населення, яке пережило банкопад 2015–2017 років, коли закрилося понад 90 банків. Навіть попри повну державну гарантію на вклади під час воєнного стану та ще три місяці після його завершення, не всі готові чекати на компенсації або проходити процедури Фонду гарантування вкладів.

П'ята — зростання тіньового обігу економіки. Це пов'язано з посиленням податкового тиску та покращенням адміністрування податків, а також з активізацією шахраїв, які змушують людей шукати менш контрольовані способи зберігання коштів.

Для читача це означає одне: варто мати певний запас готівки на випадок надзвичайних ситуацій, але не варто повністю відмовлятися від банківських послуг. Диверсифікація — зберігання частини коштів на рахунках і частини у готівці — залишається найбільш збалансованою стратегією в умовах невизначеності.

Читайте також