96 медіа постраждали від атак: комітет Ради просить гроші на відновлення в бюджеті

Про це йшлося на засіданні комітету 15 вересня. За даними Нацради з питань телебачення і радіомовлення, серед постраждалих — 32 радіостанції, 23 телеканали, 20 друкованих медіа, 13 провайдерів, 13 онлайн-медіа та три постачальники електронних мереж. Ще 139 медіакомпаній припинили або призупинили роботу, 36 — релокувалися через загрози безпеці. Від початку повномасштабного вторгнення зруйновано або пошкоджено також 47 об'єктів Концерну РРТ.

Голова комітету Ярослав Юрчишин наголосив, що спершу потрібен чіткий облік втрат: «Нам треба ввести чіткий перелік, чітко розуміти, хто саме і що саме втратив, для того, щоб потім уже поступово переходити до різноманітних компенсацій, механізмів відновлення».

Член Нацради Максим Онопрієнко звернув увагу на фінансовий тиск на регіональні редакції — витрати на генератори, пальне та роботу під час тривалих відключень світла. За його словами, звернення до обласних військових адміністрацій про включення медійників до переліків об'єктів із пріоритетним електропостачанням не дали результату, бо в ОВА немає для цього підстав. «Очевидно держава не зможе фінансово напряму грошовими коштами допомогти всім медіа, але є певні рішення, які, напевно, держава може прийняти для того, щоби принаймні полегшити і зменшити те навантаження, яке є на мовниках в їх роботі», — вважає він.

Член Нацради Олександр Бурмагін закликав парламент ухвалити законопроєкт №12111 про діяльність медіа, який понад рік чекає на друге читання. Документ, за його словами, розширює норми закону про державну підтримку медіа — зокрема щодо фінансової допомоги на стабільну роботу під час воєнного стану та в період післявоєнного відновлення, а також на відновлення телевізійного телекомунікаційного обладнання. Ці норми можуть стати основою для рішень уряду.

Про власні втрати розповіли представники постраждалих мовників. Шефредакторка 5 каналу Ірина Герасимова повідомила, що канал двічі зазнавав прицільних ударів, а після атаки 6 липня було знищено 80% техніки. «Ми не просимо якогось особливого ставлення, ми просимо від депутатів, від держави прозорого механізму відновлення українських інформаційних медіа, які доносять оперативно правдиву інформацію в період війни. Бо після двох прильотів ми буквально через 3-4 години відновили мовлення, і це була гідна відсіч агресору в межах нашої професії», — сказала вона.

Голова правління Суспільного мовлення Микола Чернотицький назвав зафіксовану суму збитків — 58 млн грн, не враховуючи останнього влучання по корпункту в Кривому Розі. Пошкоджені офіси мовника в Дніпрі, Одесі, Сумах, Херсоні, Харкові та Запоріжжі.

Генпродюсер каналу «Ми — Україна» Юрій Сугак розповів, що два удари по мовнику пошкодили вікна, двері та конструкції, а під час останньої атаки постраждали шестеро працівників, двоє з них досі під наглядом лікарів. Він зауважив, що через майже цілодобові обстріли та тривоги зона підвищеної небезпеки для журналістів розширюється далеко за межі лінії фронту, а окремою загрозою стали повторні удари по місцях прильотів.

Заступниця міністра культури Наталія Мовшович зазначила: чинна програма підтримки медіа передбачає гроші на розвиток, але не на відновлення після руйнувань. «На нашу думку, варто було б закласти гроші на 2027 рік з цією програмою і змінити підзаконні акти, тому що треба змінити порядок використання коштів, щоб можна було використовувати саме на потреби відновлення постраждалих редакцій», — сказала вона. За її словами, дослідження через ЮНЕСКО оцінило збитки медіа за 2022–2024 роки у 560 млн доларів, і Мінкульт уже звернувся щодо повторного дослідження за новий період.

Представниця Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України (RD4U), Ірина Кірєєва закликала редакції та журналістів подавати заяви про пошкодження приміщень, студій і обладнання, втрату прибутку, травмування чи загибель. «Важливо подати до реєстру цю заяву про відшкодування збитків, завданих агресією, вже зараз. В подальшому заява буде розглянута, передана до комісії. Так, це не швидкий процес, це не швидкі кошти на відновлення, але це як вхідний квиток для того, щоб отримати компенсацію за рахунок активів агресора», — пояснила вона.

За підсумками засідання комітет вирішив звернутися до Кабміну щодо запровадження реєстру збитків медіа, визначення органу, відповідального за його ведення, та передбачення в держбюджеті коштів на відновлення постраждалих редакцій. Окремі звернення готують до Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури, Держкомтелерадіо і погоджувальної ради парламенту — щодо розгляду законопроєкту №12111.

Для медійників із цього випливає практичне: чекати на національний механізм компенсацій не варто. Заяву до Реєстру збитків можна подати вже зараз, а документи й оцінку збитків — додавати поступово в міру їх появи.