Спуфінг від імені банку: як шахраї підміняють номери та викрадають кошти

Шахраї можуть телефонувати або писати з номера, який на екрані виглядає як офіційний номер банку, мобільного оператора, Пенсійного фонду, податкової чи поліції. Такий прийом називається спуфінгом — маскуванням під надійне джерело заради доступу до конфіденційних даних. Через це людина бачить звичний номер і не підозрює, що на зв'язку — зловмисник.

Про це попереджає кіберполіція. Старший оперуповноважений з інформаційного пошуку та партнерства у сфері ІТ управління протидії кіберзлочинам у Вінницькій області ДКП НПУ Віктор Сторожук описує механіку так: «Людині телефонує чи пише шахрай, а на екрані гаджета відображається український номер банку, мобільного оператора, пенсійного фонду, податкової, поліції тощо. Шахраї можуть використовувати спуфінг для підміни номера телефону та імітувати смс від банків. Наприклад, смс-повідомлення від шахрая може «підтягуватися» до ланцюжка листування з банком, тобто, коли ви відриваєте смс-повідомлення від шахрая, ви бачите попередні повідомлення від вашого банку. У такий спосіб шахраї маскують свої повідомлення під повідомлення банків, а роботизований голос під різними приводами повідомляє про необхідність надання банківських конфіденційних даних фейковому працівникові банку. Отримавши ці відомості, зловмисники привласнюють кошти. Тому, будьте пильними та обережними!»

Спуфінг працює не лише через дзвінки — ним користуються і в електронних листах та смс. У будь-якому каналі мета одна: змусити людину самостійно віддати те, що дає доступ до рахунку.

Що має насторожити. Передусім — прохання назвати повний номер картки, PIN-код, CVV/CVC-код, пароль від інтернет-банкінгу чи одноразовий пароль. Справжній працівник банку таких даних не запитує ніколи. Якщо є сумніви щодо автентичності дзвінка, розмову варто перервати й самостійно набрати офіційний номер банку — той, що вказаний на картці або в договорі.

Окрема небезпека — прохання встановити на пристрій програму віддаленого доступу. Погоджуватися на це не можна: так зловмисники отримують доступ до даних. Насторожувати має й пропозиція переказати кошти на інший рахунок, навіть якщо її подають як турботу про безпеку.

Шахраї часто тиснуть на швидкість, аби людина не встигла подумати. Пауза та перевірка інформації тут — базовий захист.

Найпоширеніші сценарії дзвінків — повідомлення про блокування картки з наступною пропозицією її розблокувати, розповіді про вигідні кредитні продукти чи інвестиції, а також звістка про перемогу в конкурсі, для отримання призу якої просять сплатити податок або комісію.

Якщо гроші все ж викрали, кіберполіція радить заповнити форму зворотного зв'язку на сайті ticket.cyberpolice.gov.ua. Практичний висновок простий: жоден справжній банк не вимагає секретних даних картки телефоном, а будь-яку розмову про «термінові» операції з коштами варто завершувати й перевіряти через офіційний канал.