Мінфін порахував податкові пільги: бюджет недоотримує 1,77 трлн грн на рік

Міністерство фінансів уперше порахувало податкові видатки — суми, які держава не отримує через пільги, знижки та спеціальні винятки в податковому законодавстві. Загальний негативний вплив таких норм на бюджет становить 1 трлн 766,5 млрд грн.

Із цієї суми 1 трлн 549,7 млрд грн — прямий негативний вплив. Ще 343,8 млрд грн — умовно негативний, тобто такий, що в майбутньому може бути перекритий позитивними наслідками для економіки. Окремі податкові інструменти, навпаки, дають бюджету плюс: їхній позитивний вплив оцінено у 127,00 млрд грн. Із цієї суми 85,0 млрд грн (близько 67%) забезпечила підвищена ставка податку на прибуток для фінансових установ, яку застосовували до прибутку банків у визначених податкових періодах.

Найбільше бюджет втрачає на ПДФО — 659,4 млрд грн, та ПДВ — 613,7 млрд грн. Далі йдуть акцизний податок (180,5 млрд грн) і податок на прибуток підприємств (96,1 млрд грн).

Ключова складова втрат із ПДФО — звільнення доходів фізичних осіб-підприємців, які сплачують єдиний податок: 548,6 млрд грн, або 83,2% показника за цим податком. Звільнення державної та соціальної допомоги оцінено у 35,2 млрд грн, знижені ставки на дивіденди — у 13,8 млрд грн.

У структурі втрат із ПДВ найбільшими є експорт товарів (97,4 млрд грн), послуги з переробки давальницької сировини (55,8 млрд грн) та операції з обігу валютних цінностей (45,5 млрд грн). Серед акцизних пільг лідирує електроенергія, вироблена кваліфікованими когенераційними установками або з відновлюваних джерел, та її передача для власного споживання в межах одного підприємства — 90,1 млрд грн. Використання підакцизних товарів як сировини для виробництва іншої підакцизної продукції додає ще 58,2 млрд грн, а реалізація чи передача такої сировини для виробництва підакцизної продукції та бензолу — 11,6 млрд грн.

За податком на прибуток найбільші втрати дають звільнення доходів нерезидентів за міжнародними податковими договорами України (25,1 млрд грн) та коштів інститутів спільного інвестування (23,1 млрд грн). Ще 13,0 млрд грн — це врахування у витратах безоплатних перерахувань і передач неприбутковим організаціям у межах 4% оподатковуваного прибутку попереднього року.

Меморандум із МВФ зобов'язує впроваджувати нову методологію оцінки податкових пільг поетапно, поширюючи її на всі відповідні інструменти, починаючи з найбільш значущих. Розрахунки мають стати регулярними. Крім того, Україна зобов'язалася провести комплексну оцінку податкових видатків за основними податками та опублікувати її разом із бюджетною документацією на 2027 рік, а Мінфін — консультуватися з фахівцями МВФ щодо методології оцінки впливу нових податкових пропозицій.

Для порівняння: у проєкті держбюджету-2027 очікувані надходження ПДФО становлять 689,0 млрд грн, податку на прибуток підприємств — 338,5 млрд грн, акцизного податку — 377,5 млрд грн, ПДВ — 1 трлн 244,2 млрд грн. Разом ці чотири податки мають дати 2 трлн 649,2 млрд грн.

Що це означає для платників. Суми податкових видатків уперше показані поруч із плановими надходженнями — і за окремими податками вони можуть бути порівнянні з ними. Це не автоматичне підвищення податків, але готовий перелік пільг із ціною кожної. Далі дискусія про бюджет і податкову політику буде прив'язана до конкретних цифр: якщо держава шукатиме додаткові ресурси, увага передусім буде прикута до найдорожчих позицій — спрощеної системи для ФОП, експортних операцій з ПДВ і пільг для електроенергії з когенерації та відновлюваних джерел. Підприємцям і фінансовим установам, чиї операції потрапили до переліку, варто заздалегідь оцінити, як зміниться їхнє податкове навантаження, якщо відповідні норми переглянуть.