Бюджет-2027: 4,885 трлн грн на оборону і мінімалка 9546 грн

Кабінет міністрів вніс до Верховної Ради проєкт держбюджету на 2027 рік. Заплановані доходи становлять 5,648 трлн грн, видатки — близько 7,272 трлн грн. Різницю між ними уряд розраховує покривати разом із партнерами.

Найбільша стаття — безпека й оборона: 4,885 трлн грн, або майже 44% ВВП. «Це бюджет воюючої країни. Наше ключове завдання – забезпечити потреби безпеки й оборони та зберегти фінансову стійкість», — сказав прем'єр-міністр Сергій Корецький.

Окремо уряд очікує на військову допомогу від партнерів — сукупно щонайменше 1 трлн грн. «І це навіть більше ніж цього року. Проте хочу наголосити, що потреби сил оборони на 2027 рік значно вищі. Вартість війни стає дорожчою. Працюємо над фіналізацією точних розрахунків», — додав він.

Соціальні параметри теж зростають. Прожитковий мінімум на одну особу на місяць планують підняти до 3559 грн (у 2026-му — 3209 грн), а мінімальну зарплату — до 9546 грн на місяць, або 57,5 грн на годину (проти 8647 грн і 52 грн на годину у 2026 році).

На освіту в проєкті передбачено майже 328,5 млрд грн, на охорону здоров'я — близько 292,5 млрд грн. На програми підтримки бізнесу закладено 96 млрд грн — майже вдвічі більше, ніж цього року. «Це доступне кредитування, гранти та підтримка оборонних інновацій. Також передбачаємо окреме фінансування на страхування воєнних ризиків», — зазначив Корецький.

Серед інших видатків — 1,6 млрд грн на виробництво й трансляцію програм для державних потреб, збирання, обробку та розповсюдження офіційної інформаційної продукції й підтримку системи державного іномовлення, зокрема телемарафону. Ще майже 1,073 млрд грн — на обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне й матеріально-технічне забезпечення діяльності президента Володимира Зеленського та його Офісу.

Прем'єр визнав: власними доходами Україна покриє лише частину видатків, тож потрібна «злагоджена та відповідальна робота» з партнерами. «Уряд, Парламент та інші органи влади мають чітко і вчасно виконувати взяті на себе зобов’язання. Лише так держава матиме змогу збільшити фінансування освіти, медицини, соціальних програм, пенсій», — наголосив він.

Щоб бюджет набув чинності, його має схвалити Верховна Рада, а згодом підписати президент. Напередодні Корецький назвав ситуацію з державними фінансами близькою до критичної та закликав депутатів якнайшвидше ухвалити законопроєкти для отримання міжнародної допомоги. 15 вересня він попереджав: без підтримки вимог ключових донорів — Міжнародного валютного фонду і ЄС — Україні доведеться піти на жорсткий секвестр бюджету.

Що це означає для грошей читача. Підвищення мінімалки до 9546 грн і прожиткового мінімуму до 3559 грн закладені лише в проєкті: вони запрацюють, якщо документ ухвалить Рада й підпише президент. Водночас залежність видатків від зовнішнього фінансування лишається високою, тож доля соціальних і бізнес-програм залежатиме від того, чи встигне парламент ухвалити супутні законопроєкти та чи надійде допомога партнерів. Якщо ні — уряд уже попередив про секвестр, а це прямий ризик для виплат і підтримки підприємців.