16.09.2026 LC Media Фінанси, банки, курси валют

Бюджет-2027: видатки 7,27 трлн, ПДВ може зрости до 21%

·762 слівредакція
Бюджет-2027: видатки 7,27 трлн, ПДВ може зрости до 21%

Урядовий проєкт держбюджету на 2027 рік передбачає 5,648 трлн грн доходів проти 7,272 трлн грн видатків. Дефіцит — близько 1,6 трлн грн — планують покривати запозиченнями та міжнародною допомогою.

Міністерство фінансів оприлюднило проєкт державного бюджету на 2027 рік. За документом, доходи заплановані на рівні 5,648 трлн грн, видатки — 7,272 трлн грн. Розрив між цими сумами держава має намір закривати насамперед позиками: у проєкті закладено понад 2,3 трлн грн державних запозичень, із яких більш ніж 1,8 трлн грн — зовнішні. Потребу в міжнародній підтримці на наступний рік оцінюють у $52,6 млрд.

У Мінфіні наголошують: своєчасне надходження зовнішньої допомоги залишається критичним для фінансування запланованих видатків. Тобто наповнення бюджету залежатиме не лише від податків усередині країни.

Бюджет побудований на прогнозі інфляції 8%, середній зарплаті 34,4 тис. грн і середньому курсі 47,1 грн за долар. Це розрахункові показники, а не гарантовані цифри.

Найвідчутніша для споживача новація — можливе підвищення стандартної ставки ПДВ із 20% до 21%. У документі його подано як одне з потенційних джерел ресурсу для страхування бізнесу від воєнних ризиків. Окремо розглядають підвищення акцизу на пальне. Остаточне рішення щодо ПДВ ще потребує законодавчого врегулювання.

Що це означає на практиці? Один відсотковий пункт не дорівнює автоматичному подорожчанню всього на 1%. Товар, який без податку коштує 100 грн, за ставки 20% коштуватиме 120 грн, за 21% — 121 грн. Але кінцевий ефект залежить від того, яку частину додаткового навантаження бізнес перекладе на покупця, тож ціни можуть зрости і менше, і більше за 1%. Акциз на пальне має ширший вплив: паливо потрібне перевізникам, аграріям, виробникам і комунальним підприємствам, тому його вартість позначається на собівартості багатьох товарів і послуг.

На безпеку та оборону закладено 4,9 трлн грн — 43,8% ВВП і на 517,9 млрд грн більше, ніж у плані на 2026 рік. Із цієї суми 2,3 трлн грн призначено на озброєння та військову техніку, 1,8 трлн грн — на оплату праці з нарахуваннями.

На освіту передбачено 328,5 млрд грн (+50,8 млрд грн до плану 2026 року), з них 235,3 млрд грн — на зарплати працівників закладів освіти. Середньомісячна зарплата досвідченого вчителя у 2027 році в презентації Мінфіну закладена на рівні 27,3 тис. грн.

Охорона здоров'я — 292,5 млрд грн. На Програму медичних гарантій планують спрямувати 225 млрд грн, на «Доступні ліки» — 21,7 млрд грн. За рахунок підвищення тарифів уряд розраховує довести середню зарплату лікаря спеціалізованої допомоги до щонайменше 30 тис. грн, медсестри — до 20 тис. грн.

Соціальні видатки Мінсоцполітики — 540,3 млрд грн. Найбільша стаття — 292,8 млрд грн трансферту Пенсійному фонду на доплати до пенсій. Ще 66,4 млрд грн спрямують на підтримку людей з інвалідністю та їхню соціальну інтеграцію, зокрема протезування. Для ВПО закладено 83,2 млрд грн: 39,6 млрд грн — допомога на проживання, 11,5 млрд грн — компенсація за знищене майно, 12 млрд грн — підтримка тимчасового проживання. На житлову політику загалом передбачено 84,9 млрд грн, зокрема 45 млрд грн на «єОселю» та 24,4 млрд грн на «єВідновлення», компенсації й ваучери.

Уряд хоче частково відновити Державний дорожній фонд і закладає 52,8 млрд грн. Із них 34,2 млрд грн — на дороги державного значення, 8,5 млрд грн — на місцеві дороги та комунальні вулиці, 10,1 млрд грн — на виконання боргових зобов'язань. Частину коштів спрямують на дороги, важливі для військової логістики та економічної активності.

Головний ризик документа — поєднання зростання видатків на оборону, соціальну сферу й розвиток із потребою шукати додаткові доходи. Для громадянина це виглядає як баланс: більше грошей на державні програми може означати більше податкове навантаження, а масштабний дефіцит робить бюджет залежним від позик і допомоги партнерів.

Практичний висновок: нинішні цифри — це проєкт, а не фінальний бюджет. Підвищення ПДВ потребує окремого законодавчого рішення, а сам документ має пройти парламентський розгляд. Тож планувати великі покупки, прив'язані до цін чи курсу, варто з поправкою на те, що параметри ще можуть змінитися.

Читайте також