Бюджет-2027: 4,9 трлн на оборону і 52,6 млрд доларів надії на партнерів

Кабінет міністрів на чолі з Сергієм Корецьким ввечері 15 вересня передав до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2027 рік. Прем'єр назвав документ «бюджетом воюючої країни» і повідомив, що всі видатки, крім оборонних, фінансуватимуть за залишковим принципом.

На оборону в проєкті закладено 4 трлн 885 млрд гривень — майже 44% ВВП. Корецький розраховує, що партнери додатково нададуть матеріально-технічну допомогу щонайменше на 1 трлн грн: «Вартість війни стає дорожчою. Працюємо над фіналізацією точних розрахунків». Голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа зазначає, що надходження ще 32,6 млрд доларів досі не підтверджені.

Загалом доходи заплановані на рівні 5,648 трлн грн, видатки — 7,272 трлн грн. Мінфін дав документу слоган «стійкість заради розвитку». Зростання реального ВВП закладено у 1,3%, інфляція — 8% проти 9,2% у бюджеті-2026. Середня номінальна зарплата має зрости з 30 тис. до 34,4 тис. грн. Курс гривні наприкінці 2027 року прогнозують на рівні 48,3 грн за долар проти 45,7 грн у поточному бюджеті.

Експорт зросте з 55,8 млрд до 57,8 млрд доларів, але імпорт — значно швидше: зі 124,9 млрд до 137,5 млрд доларів. Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі збільшиться з 69,1 млрд до 79,6 млрд доларів.

Головне джерело покриття видатків — фінансова допомога партнерів, запланована у 52,6 млрд доларів. Внутрішні надходження мають зрости на 8,7%, або на 452 млрд грн, завдяки підвищенню податків та акцизів і надходженням Держмитслужби. Державні запозичення зростуть на 469 млрд грн. Надходжень від приватизації не передбачено.

Соціальні видатки: Пенсійний фонд лише на пенсії вимагатиме 1,2 трлн грн (+213 млрд до поточного року), соціальні фонди загалом — 1,3 трлн грн. Програми Мінсоцполітики — ще 540 млрд грн. На ВПО передбачено 83,2 млрд грн (+11 млрд), на ветеранську політику — 20 млрд грн (+3 млрд). Освіта зросте на 50 млрд грн до 328,5 млрд, охорона здоров'я — на 35 млрд до 292,5 млрд. Підтримка бізнесу майже подвоїться — до 60 млрд грн, аграріїв — до 7,4 млрд грн. Мінімальна зарплата зросте на 10,4% до 9 546 грн, прожитковий мінімум — на 10,9% до 3 559 грн.

Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус серед переваг називає збільшення фінансування оборони, соціальних стандартів, зарплат педагогам і медикам, підтримку бізнесу та впровадження страхування воєнних ризиків. Водночас він указує на критичну залежність від зовнішньої допомоги: «Потреба у зовнішньому фінансуванні на 2027 рік сягає рекордних 52,6 млрд доларів, а будь-які затримки з боку партнерів (ЄС, G7, МВФ) ставлять під загрозу виконання цивільних видатків». Понад 131 млрд грн планують отримати від підвищення ставки ПДВ з 20% до 21% та акцизів на пальне.

Президент Міжнародного інституту свободи Ярослав Романчук називає документ «бюджетом з паралельного світу». На його думку, головний адресат кошторису — Єврокомісія та зовнішні донори: «Ми надаємо їм бажані цифри, дані про видатки на наступний рік, і обіцяємо, як саме їх витратимо». Він зауважує, що макропрогнози завищені, тоді як реальне зростання економіки близьке до нуля, і прогнозує, що вже у серпні-вересні 2027 року знову постане питання нестачі коштів.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин ставить під сумнів джерела фінансування різкого збільшення видатків: «В мене головне питання: реально, звідки ресурс? Тому я був би максимально обережний зараз з приводу цього бюджету». Він зазначає, що погоджений пільговий кредит на 90 млрд євро на два роки може вичерпатися раніше.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин підрахував, що з 5,65 трлн грн доходів власні податкові та неподаткові надходження становлять лише 3,13 трлн грн (55,4%), а решта 44,6% — зовнішні трансфери, найбільший з яких позика ЄС на 2,46 трлн грн.

Практичний висновок для читача: поки проєкт не ухвалено і зовнішнє фінансування не підтверджено, планувати власні витрати варто з огляду на закладений курс 48,3 грн за долар і прискорення цін. Якщо зарплати вчителів і медиків справді зростуть, це підвищить доходи відповідних категорій бюджетників, але частину цього приросту може з'їсти інфляція. Бізнесу варто врахувати ймовірне підвищення ПДВ до 21% та акцизів на пальне у своїх цінових розрахунках на наступний рік.