16.09.2026 LC Media Фінанси, банки, курси валют

Фесенко: виїзд Кравченка за кордон міг бути узгоджений з Офісом президента

·568 слівредакція
Фесенко: виїзд Кравченка за кордон міг бути узгоджений з Офісом президента

Політолог Володимир Фесенко вважає правдоподібною версію, що колишнього генпрокурора Руслана Кравченка випустили з України за рішенням Банкової. Ключовим сигналом стала інформація про «маячок» у базах даних.

Про це політолог сказав в інтерв'ю Radio NV, оцінюючи ймовірність того, що виїзд звільненого генпрокурора був погоджений з Офісом президента.

Спочатку Фесенко припускав, що Кравченко міг виїхати самостійно, адже як керівник відомства не мусив узгоджувати відрядження з керівництвом країни. Але 16 вересня з'явилася інформація журналіста Михайла Ткача про те, «що нібито був маячок». «Тобто НАБУ і САП, мабуть, почали слідчі дії щодо самого Кравченка і про всякий випадок поставили маячок, тобто червоний прапорець в базах даних, щоб він не виїхав за кордон. І нібито вже 13 вересня була така інформація, про це вже знав, як написано в публікації Українські правди, і [голова фракції Слуга народу] Давид Арахамія. І це, можливо, саме спричинило виїзд Кравченка за кордон. Тобто це вже був сигнал, що по ньому працюють, що можуть бути проблеми», — пояснив політолог.

На його думку, саме це могло підштовхнути Банкову до рішення, що Кравченку краще залишити країну. «Можливо, і на Банковій теж вирішили, що краще буде умовна гарантія безпеки для самого Кравченка і для влади, для Офісу президента. Скажімо так: немає в країні людини — немає проблеми в юридичному сенсі, немає ризиків, пов'язаних з цією людиною, якщо вона ще, не дай бог, опиниться за ґратами. І тому вирішили випустити його. Тобто якщо був цей маячок на кордоні, значить, потрібні були додаткові дозволи, додаткові дії, щоб його випустили через кордон. Так що ця версія зараз виглядає правдоподібною», — сказав Фесенко.

Водночас він не виключає, що в діях Кравченка були «елементи самостійності» — зокрема в історії з оголошенням підозри директору НАБУ Семену Кривоносу. За словами політолога, такий «ґрунтовний» документ готували заздалегідь, і публікацію «в стилістиці НАБУ» Кравченко робив не сам. «Атака на НАБУ, ймовірніше, планувалася. Я ж кажу, ці матеріали явно готувалися. Інформаційні матеріали — я думаю, до цього були причетні деякі політтехнологи, медійні експерти, які працюють на Банковій або з Банковою. Тому що це все було професійно зроблено. Юридична підозра — я думаю, що тут у Кравченка більше, можливо, не те, щоб була самодіяльність… Я думаю, що в рамках цієї контратаки, яка могла готуватися проти НАБУ, така підозра по всіх цих матеріалах проти Кривоноса, це готувалося. Але тут Кравченко, можливо, вже пішов сам в контратаку і трошки зламав плани Банкової», — описав свою версію подій Фесенко.

Що передувало виїзду. 14 вересня Кравченко, який 7 вересня подав у відставку на тлі інформації про ймовірну причетність до корупційних схем, оголосив про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Йшлося про підроблення документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах; за словами тодішнього генпрокурора, НАБУ під час операції «Карфаген» отримало доступ до матеріалів проваджень щодо працівників антикорупційних органів. Кривонос назвав справу сфальсифікованою і заявив, що підозру йому не вручали, а НАБУ кваліфікувало це як продовження атаки на антикорупційні органи.

Того ж дня президент Володимир Зеленський заявив, що генпрокурор має звільнитися, закликав Верховну Раду підтримати відставку і своїм указом відсторонив Кравченка. Ввечері 14 вересня Офіс генпрокурора повідомив, що інформація про підозру Кривоносу не відповідає дійсності і що в межах цього провадження підозру не отримала жодна людина, бо для такого рішення не було правових підстав. Сам Кравченко заявляв, що перебуває у закордонному відрядженні. 15 вересня Верховна Рада підтримала його відставку 317 голосами, і того ж дня Зеленський підписав відповідний указ.

Практичний висновок. Для читача ця історія має цілком конкретний вимір: кадрові рішення навколо правоохоронних органів прямо впливають на те, як працюють антикорупційні інституції, від яких залежить і ділова репутація країни, і передбачуваність правил для бізнесу. Поки триває публічне протистояння НАБУ, САП і Офісу генпрокурора, інвесторам варто уважніше стежити за сигналами про незалежність цих органів — саме вони визначають, наскільки захищеними почуватимуться гроші в Україні.

Читайте також