Санкційний потік: як Киргизстан заробляє на реекспорті до Росії

За оцінкою Азіатського банку розвитку, на реекспорт припало до 40% зростання киргизької економіки за останні чотири роки. Схема працювала у двох напрямах: через Киргизстан до Росії заходили західні та китайські товари, а через фінансову систему країни проходили великі платежі. Обсяг експорту з Євросоюзу до Киргизстану у 2025 році виявився приблизно у вісім разів більшим, ніж у 2021-му.

Найбільша частка постачання — близько 45% — припала на машини, побутову техніку та транспортне обладнання. Показовий приклад: у 2024 році імпорт пральних машин з ЄС майже в 15 разів перевищив рівень 2021 року. Американська влада заявляла, що російські військові витягували чіпи з побутової техніки для ремонту свого обладнання.

Реакція Заходу не забарилася. 23 квітня ЄС ухвалив 20-й пакет санкцій проти Росії та заборонив експорт до Киргизстану верстатів із числовим програмним управлінням — через ризик їхнього подальшого перепродажу до Росії. Під обмеження потрапили транзакції з банком "Керемет" та Capital Bank Central Asia: у Брюсселі вважають, що вони допомагали обходити санкції. Також у списку опинилася компанія TengriCoin, пов'язана зі стейблкоіном A7A5, який просуває російський оборонний банк ПСБ.

Прем'єр-міністр Киргизстану Адилбек Касималієв наполягає, що влада контролює товари з санкційних списків і закриває компанії, на які вказують західні уряди. Зростання він пояснює збільшенням промислового виробництва та збором податків: з 2020 року податкові надходження зросли вчетверо, митні збори — ушестеро, а державні інвестиції з 2021 року — у 16 разів. Країна щороку будує близько 1450 км доріг, прокладає залізницю до Китаю та Узбекистану, реконструює 11 аеропортів і видала пільгові житлові кредити десяткам тисяч бюджетників.

У Бішкеку — будівельний бум і нові елітні комплекси, на майданчиках з'явилися робітники з Південної Азії, що нетипово для країни, мешканці якої роками самі виїжджали на заробітки. Компанія Royal веде одночасно 24 проєкти, серед них 27-поверхова Royal Tower. "Є відчуття, що економіка виросла — це як хвиля, і ти хочеш на ній покататися", — каже підприємець Чингіз Алканов, який будує логістичний хаб під Бішкеком. Голова Royal Мірлан Акжигітов налаштований обережніше: "Це не триватиме вічно. Зараз ми як на вершині гори".

Економіст Азамат Акєнєв звертає увагу, що виграш розподілений нерівномірно: "Все зростання та дивіденди дістаються досить вузькій групі: тим, хто працює у фінансах, будівництві, логістиці та близьким до держави. У країні з'явилися нові багаті люди — ті, хто близький до влади".

Що це означає практично. Для киргизької економіки реекспортний канал — це чужі гроші, які приходять і можуть піти: щойно ЄС чи США закрутять гвинтики на конкретних банках і компаніях, дохідна частина бюджету просяде, а будівельний бум, що тримається на цих надходженнях, втратить паливо. Для тих, хто тримає кошти або бізнес у цьому регіоні, ключовий ризик — не сам санкційний режим, а його точковість: обмеження б'ють по конкретних установах і платіжних каналах, тож варто заздалегідь мати запасні маршрути для розрахунків і не прив'язувати активи до одного банку. І головне — дохідність, побудована на обході санкцій, завжди короткострокова: у неї є стеля, і вона наближається тим швидше, чим активніше діють регулятори.