Фінанси Ватикану: чому мільярдні активи не рятують бюджет від дефіциту

Ватикан займає лише 0,49 кв. км, але керує фінансовою системою, що охоплює банк, інвестиції, нерухомість і пожертви католиків по всьому світу. Економіка держави-міста та Святого Престолу — це дві окремі структури з різними бюджетами. Ватикан заробляє на музеях, туризмі, сувенірах, марках і монетах, тоді як Святий Престол утримує дипломатію, церковну адміністрацію, медіа та благодійні установи.

Сучасна фінансова система почала формуватися після Латеранських угод 1929 року, коли Італія передала Ватикану 750 млн лір готівкою та облігації на 1 млрд лір. Фінансист Бернардіно Ногара конвертував частину коштів у золото й валюту, що дозволило купувати знецінені активи під час Великої депресії. Згодом структури, пов'язані зі Святим Престолом, інвестували в промислові, хімічні та оборонні підприємства.

Нерухомістю керує Адміністрація майна Апостольського Престолу (APSA), у портфелі якої понад 5 тис. об'єктів, зокрема в Італії на 1,5 млн кв. м. Близько 40% майна використовують для інституційних потреб, а частину житла здають за пільговими тарифами. Найгучніша інвестиція — будівля на Слоун-авеню в Лондоні — принесла збиток близько €140 млн після продажу у 2022 році.

Банк Ватикану IOR десятиліттями працював без зовнішнього контролю, що призвело до краху Banco Ambrosiano у 1982 році з дефіцитом $1,3 млрд. Під міжнародним тиском банк закрив близько 5 тис. рахунків, звузив коло клієнтів і почав публікувати аудиторські звіти. За підсумками 2025 року IOR управляв активами на €5,9 млрд і отримав €51 млн чистого прибутку.

Музеї Ватикану приймають близько 7 млн відвідувачів на рік, приносячи приблизно $100 млн. Пандемія показала залежність від туризму: у 2020 році доходи скоротилися на 19%, а дефіцит сягнув €66,3 млн. Додаткові надходження — колекційні монети та марки, а також «Гріш святого Петра»: у 2024 році зібрали понад €54 млн, але лише 15–20% цих коштів ідуть напряму на благодійність.

У Ватикані діють супермаркет, аптека та заправка з товарами без італійського ПДВ у 22%, що робить їх на 30–40% дешевшими. Аудит виявив 41 тис. активних карток при штаті 5 тис. працівників, що створювало можливості для перепродажу. У 2017 році Папа Франциск заборонив продаж сигарет, який приносив близько $11 млн чистого прибутку щороку.

Попри прибутки APSA (€62,2 млн у 2024 році) та IOR (понад €32 млн), Святий Престол завершив рік із дефіцитом близько €83 млн. Причина — вартість утримання глобальної системи: понад 180 дипломатичних представництв, медіа десятками мов, близько 5 тис. працівників і пенсійні зобов'язання. Папа Лев XIV, який очолив церкву у травні 2025 року, отримав хронічно дефіцитну систему: у жовтні скасували виключне право IOR на інвестиції, дозволивши APSA залучати міжнародні установи.

Для читача це історія про те, що навіть мільярдні активи не гарантують стабільності без професійного управління та прозорості. Ватикан демонструє: авторитет і багатство не замінюють аудиту та контролю ризиків, а закритість створює умови для неефективних витрат.