Київ готовий до зими на 80%: у плані стійкості — 12 млрд грн

Про рівень готовності повідомив виконувач обов'язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв під час круглого столу, присвяченого енергетичній стійкості громад.

Ключова стаття витрат — резервування систем життєзабезпечення. На водопостачання та водовідведення з міського бюджету спрямували близько 2 млрд грн, аби ці системи могли працювати навіть за повного знеструмлення.

Решта 12-мільярдного бюджету сформована з різних джерел. Зокрема, 2,5 млрд грн Київ залучив від Європейського банку реконструкції та розвитку, ще 6 млрд грн — від українських банків. Отже, 8,5 млрд грн — це позикові кошти, за які частину робіт уже виконали.

Що ще залишається зробити: ремонт тепломереж, підготовку обладнання та житлового фонду. Окремий напрям — відновлення об'єктів, пошкоджених російськими обстрілами минулої зими; у КМДА розраховують завершити ці роботи до старту сезону.

На Дарницькій ТЕЦ основне обладнання вже відремонтували й отримали додаткове від Швейцарії. Водночас альтернативну систему для зони обслуговування цієї ТЕЦ до початку опалювального сезону запустити не встигнуть. Ідеться про п'ять альтернативних об'єктів: готовність частини з них оцінюють у 50–60%, а деякі роботи можуть завершити до кінця року.

Для генераторів критичної інфраструктури місто сформувало понад 5 тис. тонн резерву пального.

Оцінки готовності в публічній площині різнилися. 16 вересня колишній голова Агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин заявляв про 40% готовності, додаткові потужності для теплопостачання Лівого берега, за його словами, планували ввести в експлуатацію лише в грудні. 21 серпня мер Києва Віталій Кличко говорив про майже 90%.

Що це означає для гаманця мешканця. Перше: частину робіт фінансують із залучених 8,5 млрд грн, тож боргове навантаження міста зростає — це впливає на майбутні тарифи та міські видатки. Друге: недобудована альтернативна система на Лівому березі підвищує ризик локальних відключень тепла взимку, а резервне живлення й пальне — це страховка, а не гарантія безперебійності. Практичний висновок: варто заздалегідь уточнити в управителя стан будинку, мати запас автономного опалення та перевірити, куди звертатися в разі аварії.