Мінекономіки пропонує фонд на $3–4 млрд для компенсації воєнних збитків бізнесу

За попередніми оцінками міністерства, щорічні збитки основних засобів підприємств унаслідок війни сягають $4–10 млрд і більше. Натомість сукупна ємність ринку страхування та перестрахування становить лише $1–1,5 млрд, а в прифронтових регіонах і ризикових секторах покриття фактично немає.

Щоб бізнес міг швидше відновлювати активи й виробництво та зберігати робочі місця, Мінекономіки пропонує створити спеціальний фонд компенсації воєнних збитків із цільовим обсягом $3–4 млрд. Наповнювати його планують із кількох джерел: державного фінансування (орієнтовно $1 млрд), коштів міжнародних партнерів ($2–3 млрд) і внесків компаній за участь у програмі.

Частину державного фінансування розраховують отримати за рахунок підвищення загальної ставки ПДВ на 1 відсотковий пункт — до 21%. У міністерстві зазначають, що у відповідь на запити підприємців уряд уже запровадив пакет підтримки постраждалого від обстрілів бізнесу, а новий механізм має стати системним рішенням.

Ключовий елемент моделі — принцип First-loss: держава бере на себе перший шар збитків у межах установленого ліміту, а все, що перевищує цей рівень, підприємство зможе застрахувати на приватному ринку. За задумом, це знизить ризики для українських страховиків і міжнародних перестраховиків та дозволить їм надавати додаткове покриття.

Серед параметрів програми: компенсація від держави до $10 млн на одну юридичну особу, участь великого, середнього й малого бізнесу на всій підконтрольній території, покриття будівель, обладнання та інженерних мереж. Внесок підприємства за участь — 2% від обраного ліміту покриття.

На першому етапі механізм хочуть поширити на переробну промисловість, агросектор, транспорт, водопостачання та енергетику, охорону здоров'я, освіту, торгівлю й добувну промисловість. Адмініструвати програму планують через Експортно-кредитне агентство, використовуючи вже наявну інфраструктуру компенсації воєнних збитків.

Після подання повного пакета документів рішення про виплату мають ухвалювати протягом 30 календарних днів, із можливістю продовження до 60. Для прозорості пропонують посилити наглядову раду ЕКА, створити публічний дашборд про надходження, використання коштів і виплати, а також проводити регулярний незалежний аудит.

Фінансову та операційну модель зараз опрацьовують разом із Мінфіном, Національним банком, ЕКА, представниками страхового ринку та міжнародними партнерами, серед яких Світовий банк, уряд Британії, міжнародні брокери й страховики. Далі — визначення законодавчих змін і джерел фінансування, ухвалення нормативної бази та тестування моделі.

Орієнтир для запуску механізму — січень 2027 року, і протягом року його обіцяють удосконалювати. Для бізнесу це означає: поки розрахунок — на чинні державні програми компенсацій, які Кабмін уже розширив, зокрема включивши до переліку пальне, транспорт для його перевезення і зберігання, сільгосптехніку, вантажівки та причепи. Новий механізм варто враховувати в плануванні відновлення активів на 2027 рік і далі, але закладати його в бюджети як гарантоване джерело покриття до ухвалення відповідних рішень не варто.