Дефіцит бюджету РФ сягнув 2,8% ВВП: як війна виснажує російські фінанси

Російська економіка дедалі відчутніше несе тягар військових витрат. Після зростання понад 4% у 2023–2024 роках темпи різко впали: уряд РФ закладає на цей рік лише 0,6% зростання, причому перший квартал економіка завершила зі скороченням і лише частково відновилася у другому.

Погіршуються й настрої споживачів. Індекс споживчих настроїв «Левада-центру» влітку опустився до 94 пунктів проти 116 навесні та влітку 2025 року. Показник нижче 100 означає, що негативних оцінок більше, ніж позитивних.

Найпомітніший тиск — на бюджеті. За станом на кінець липня його дефіцит сягнув 2,8% річного ВВП, тоді як початковий план на весь рік був приблизно вдвічі меншим. Вільні кошти резервного фонду зменшилися до орієнтовно 1,6% ВВП, тож Кремль дедалі частіше залучає гроші російських банків.

Позичати дорого. За оцінкою Яніса Клюге, експерта Німецького інституту міжнародних та безпекових справ, ставки за російськими облігаціями сягають 17%.

Додатковий тиск створюють високі процентні ставки, які Центробанк РФ тримає для стримування інфляції, спричиненої зокрема військовими витратами. Найбільше від цього потерпає цивільний бізнес: на відміну від оборонних підприємств, він не має привілейованого доступу до кредитів.

Ще одне джерело фінансування оборонної промисловості — позики російських банків. Такі борги прямо не потрапляють у показники бюджетного дефіциту, тому реальне боргове навантаження може бути вищим, ніж видно з офіційної статистики.

Попри накопичення проблем, економісти не прогнозують негайного обвалу. Високі надходження від нафти поки дозволяють Кремлю фінансувати війну, однак чинна модель поступово збільшує борговий і бюджетний тягар на країну.

Що це означає для грошей читача. По-перше, дефіцит, що вдвічі перевищує план, і майже вичерпаний резервний фонд — це сигнал, що Росія дедалі більше фінансує війну в борг, а не з накопичень. По-друге, ставки на рівні 17% за облігаціями означають дороге обслуговування цього боргу: що довше триває війна, то більшу частку майбутніх доходів доведеться віддавати кредиторам. По-третє, поки що це не криза, а поступове погіршення — тому різких стрибків не варто очікувати, але й розраховувати на швидке послаблення санкційного та фінансового тиску теж немає підстав.