Мінфін не назвав статті, за рахунок яких Корецький обіцяє 70 млрд грн на оборону

Міністерство фінансів України не вказало, які саме видатки скорочуватимуть, щоб знайти 70 млрд грн на оборону в бюджеті 2027 року, про які заявив прем'єр-міністр Сергій Корецький. Відповідь на запит про публічну інформацію підписав перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.

Запит стосувався конкретних статей видатків і бюджетних програм, за рахунок яких планують досягти економії. Кабмін переадресував його до Мінфіну, звідки надійшов формальний лист: у ньому нагадали загальні норми законодавства — хто складає бюджет, хто його затверджує і коли проєкт має бути поданий до Верховної Ради. Оборонні видатки названо пріоритетом і на 2027 рік.

Відсутність конкретики у відомстві пояснили тим, що запит не підпадає під Закон України «Про доступ до публічної інформації», адже запитувані дані мають бути створені та задокументовані. Відповідь надійшла через два тижні після заяви прем'єра, і жодної згадки про «необов'язкові» програми в листі немає.

Про 70 млрд грн економії Корецький сказав під час виступу у Верховній Раді на початку вересня. Він закликав депутатів підтримати законопроєкти для Сил оборони та заявив про жорсткий режим витрачання коштів, не закріплених за потребами фронту. Тоді ж стало відомо, що дефіцит оборонного бюджету сягнув $27 млрд через здорожчання війни. 15 вересня проєкт бюджету на 2027 рік з'явився на сайті Верховної Ради.

Для залучення додаткового міжнародного фінансування Кабмін має ухвалити 44 рішення до 1 листопада, а парламенту — розглянути 26 законопроєктів, з яких лише 12 включені до порядку денного. Міністр фінансів Сергій Марченко називав ситуацію з бюджетом найгіршою з 2022 року й не виключав затримок виплат.

«Ми вимушено застосовуємо заходи із обмеження видатків. Я сподіваюся, що до затримок зарплат не дійде, бо це буде фінансова катастрофа. Але така ймовірність є», — зазначив Марченко. За його словами, державні будівельні програми, зокрема соціальні, заморозять до появи достатнього фінансування.

Що це означає для грошей читача. По-перше, конкретний перелік скорочень наразі невідомий — отже, невідомо й те, яких програм і виплат це торкнеться. По-друге, затримка 26 законопроєктів у Раді створює ризик для частини з $29,5 млрд зовнішньої допомоги, а отже — для курсу гривні та інфляції. По-третє, заморожування будівельних програм означає менше державних замовлень для підрядників і робочих місць у цьому секторі.

Практичний висновок: стежте за ухваленням законопроєктів до 1 листопада — саме від них залежить надходження зовнішнього фінансування. Якщо плануєте великі витрати або маєте дохід, прив'язаний до державних програм чи будівельного ринку, варто закласти в плани запас на випадок затримок виплат і коливань курсу.