Залишок SAFE на 10 млрд євро піде на спільні проєкти з Україною — без згоди Польщі

Невикористані кошти оборонної програми SAFE спрямують на спільні проєкти з українськими підприємствами. Варшава розраховувала на ці гроші для власних оборонних потреб і дізналася про рішення постфактум.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 16 вересня у Страсбурзі під час щорічної доповіді «Про стан Союзу» заявила, що залишок оборонної кредитної програми SAFE піде на спільні проєкти з українськими оборонними підприємствами.
«Завдяки коштам, що залишилися від SAFE, ми започаткуємо нову програму для спільних проєктів з українськими підприємствами», — сказала вона.
Загальний обсяг програми — 150 млрд євро. Точна сума, що вивільниться, поки невідома: країни-члени мають до кінця жовтня прозвітувати перед Комісією про хід своїх проєктів. Неофіційно раніше йшлося про приблизно 10 млрд євро.
Для Варшави це стало несподіванкою. Польща планувала взяти участь у другому наборі SAFE і спрямувати невикористані іншими державами кошти на власні оборонні проєкти — про це в серпні говорив заступник міністра оборони Павел Залевський. Тепер, за даними брюссельського співрозмовника, незрозуміло, чи залишаться для Польщі ці гроші.
«Такої розмови з Комісією не було», — заявив один з єврочиновників, нагадавши, що позики SAFE беруть і погашають самі країни-члени, а не Єврокомісія, тож саме держави мають вирішувати долю залишкових коштів. На робочих зустрічах Комісія лише натякала на можливі зміни, а країни-члени вимагали попереднього узгодження.
Частина країн може не встигнути оформити угоди. Італія, якій виділено майже 15 млрд євро, досі не підписала документ на всю суму через побоювання щодо впливу позики на дефіцит бюджету. Угорщина з приблизно 16 млрд євро також під загрозою зриву строків.
SAFE (Security Action for Europe) — кредитна програма ЄС на 150 млрд євро для спільних оборонних закупівель. У 2025 році заявки подали 19 держав, Польща першою отримала платіж. За словами єврокомісара з питань оборони та космосу Андрюса Кубілюса, станом на 11 вересня заявки подали 18 держав, і незабаром відбудеться другий раунд розподілу.
Пакет підтримки Києва на зиму включає також посилення ППО — зокрема спільний проєкт модульної протиракетної системи FREYJA — і жорсткіше дотримання санкцій проти Росії. Адміністратор Програми розвитку ООН Александер Де Кроо в коментарі BBC назвав зиму для України «найважчою» від початку повномасштабного вторгнення РФ і попередив про ризик гуманітарної катастрофи в разі подальших масованих атак на енергетику. Прем'єр-міністр Сергій Корецький на Ялтинській європейській стратегії у Києві заявляв, що Україна підготовлена краще, ніж минулої зими, але захистити всі об'єкти неможливо.
Практичний висновок: розподіл залишку SAFE залежить від звітів країн до кінця жовтня, тож остаточна сума для українських проєктів ще може змінитися. Для польських підрядників і постачальників це означає невизначеність із замовленнями, а для українських оборонних підприємств — шанс на спільні контракти, якщо Комісія таки затвердить нову програму без окремого погодження з кожною столицею.
Читайте також
Ще в розділі «Валюта»
- Канада хоче долучитися до кредиту ЄС для України на €90 млрд
- Тиждень 14–20 вересня: НБУ витратив $1,194 млрд, а гривню тримають три голосування
- Курс валют на 21 серпня: долар впав до 44,61 грн, євро зріс до 52,13 грн
- Гривня до євро послабилась: офіційні курси валют на 18 серпня
- Курс валют: долар знову дешевшає, євро дорожчає




