Суд заборонив Райффайзен банку стягувати 231 тис. грн шахрайського кредиту

Апеляційну скаргу банку залишили без задоволення, а рішення Красилівського районного суду Хмельницької області — без змін. Колегія суддів у складі Гринчука Р.С., П'єнти І.В. та Талалай О.І. визнала, що банк не довів вини клієнта у втраті контролю над рахунками.

Позов надійшов до суду першої інстанції у квітні 2025 року. Позивач вимагав визнати недійсним договір «Кредит готівкою» №014/MR/82/26411683899446 від 11 березня 2025 року на 231 000 грн, повернути 32 000 грн власних коштів, відновити кредитний ліміт на 126 000 грн за карткою «Кредитна картка 100 днів» і визнати відсутність права вимоги банку за обома кредитними договорами.

За матеріалами справи, 12 березня 2025 року чоловік перевіряв залишок у мобільному застосунку і побачив на картці для виплат 110 000 грн, яких там бути не мало. У відділенні банку в Красилові разом зі співробітником він з'ясував, що його обліковий запис в онлайн-банкінгу зламали.

Суд з'ясував, що ще 16 листопада 2023 року між сторонами діяв договір «Кредитна картка» №010-RO-82-239995359, прив'язаний до певного номера телефону. 9 березня 2025 року від імені чоловіка подали заяву про використання удосконаленого електронного підпису в застосунку «MyRaif» — уже з іншого номера й з даними його закордонного паспорта.

11 березня від імені позивача підписали заяву-договір «Кредит готівкою» на 231 000 грн строком на 72 місяці під 29,90% річних. З 19:07 до 19:50 з картки для виплат перевели 32 000 грн власних коштів на іншу картку, о 19:52 банк зарахував кредитні 231 000 грн, після чого почалися списання. 50 000 грн перевели на кредитну картку «100 днів», де вже були платежі на 198 384,97 грн. За даними ТОВ «Лайфселл», новий номер обслуговувався без ідентифікації абонента з 2 березня 2025 року.

Того ж дня чоловік звернувся із заявою про кримінальне правопорушення до відділення поліції №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області. Наступного дня відомості внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України: невстановлені особи викрали 280 384,97 грн з переказом на картки АТ «Універсал банк», АТ «Райффайзен банк» та АТ «Акцент банк».

Національний банк України у відповідь на скаргу повідомив, що заявку на кредит подали через Myraif з пристрою Xiaomi MI 8 android v.33, яким чоловік раніше не користувався. Того ж дня вхід у «Райффайзен Онлайн» о 06:07 зафіксували з Samsung SM-A145F за відбитком пальця, а о 19:02 у «MyRaif» — з невідомого Xiaomi за PIN-кодом. Міністерство цифрової трансформації підтвердило, що 9 березня о 21:19 користувач успішно виконав шерінг документів закордонного паспорта для банку через ідентифікацію за акаунтом в АТ КБ «Приватбанк», а відеоідентифікацію не проводили. Приват24 позивача був заблокований з 9 по 20 березня 2025 року через підозрілі операції — саме це вплинуло на можливість пройти ідентифікацію в інших сервісах.

9 березня від імені позивача подали заявки на кредити ще до АТ «Таскомбанк», АТ «Акцент банк», АТ «Ідея банк», АТ «Сенс банк» та АТ «ПУМБ». ПУМБ визнав, що картку оформила невстановлена особа, анулював заборгованість і подав заяву до правоохоронних органів, а Таскомбанк підтвердив, що сам позивач заперечив факт подання заявки під час уточнюючого дзвінка.

Апеляційний суд послався на позицію Верховного Суду щодо розподілу відповідальності між банком і клієнтом. Суд наголосив, що правові та фактичні можливості довести обставини справи має саме банк, оскільки він адмініструє систему онлайн-банкінгу і зобов'язаний оцінювати ризики шахрайських сценаріїв.

Практичний висновок для клієнтів банків: у спорах про шахрайські кредити тягар доведення лежить на банку, а не на людині. Тому варто зберігати докази — заяву в поліцію, витяг з ЄРДР, листування з банком і НБУ, дані про час і пристрої входів у застосунок. Постанова апеляції набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, тож остаточна крапка в подібних справах ще можлива.