Апеляційний суд зобов'язав ПриватБанк повернути львів'янці 108 500 гривень, вкрадених через підроблену SIM-картку

Апеляційна інстанція відхилила скаргу ПриватБанку та залишила чинним рішення Сихівського районного суду Львова від 12 серпня 2025 року. Про це йдеться в постанові, оприлюдненій у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Суть спору — у подіях 5 вересня 2024 року. У проміжок з 19:06 до 19:43 з платіжної картки жінки зникли 56 500 гривень, ще 52 000 гривень списали з кредитної картки. Гроші знімали через банкомати в Кривому Розі, хоча сама власниця коштів на той момент перебувала за кордоном.

За матеріалами справи, схема почалася з дзвінка: невідомий представився співробітником «Київстару» і під приводом оформлення електронної SIM-картки, зловживаючи довірою, заблокував справжню SIM-картку жінки. Після цього сторонні отримали доступ до застосунку «Приват24» з нетипового пристрою iPhone 11,6 і провели перекази через NFC Apple Pay.

Банк наполягав, що клієнтка сама сприяла доступу до рахунків, погодившись на е-сім, і що позов подано до неналежного відповідача, адже причетних до шахрайства вже встановлюють правоохоронці. Суд ці аргументи визнав недостатньо доведеними.

Ключові висновки колегії: жінка не давала згоди на спірні перерахування та одразу звернулася і до банку, і до поліції; банк не довів належними доказами, що клієнтка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті ПІН-коду або інших даних доступу; коректне введення реквізитів саме собою не означає, що людина розголосила їх добровільно; а причини спрацювання антифроду, який заблокував акаунт, банк не пояснив, хоч операції йшли стисло в часі з різних країн. Суд також наголосив: відсутність вироку в кримінальній справі не звільняє фінустанову від обов'язку довести вину клієнта.

За заявою жінки поліція внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України, а матеріали згодом об'єднали з провадженням, яке розглядає Центрально-Міський районний суд Кривого Рогу щодо кількох обвинувачених.

Що це означає для грошей читача. Практика Верховного Суду, на яку послалася апеляція, така: користувач не відповідає за платіжні операції, якщо банк беззаперечно не довів, що клієнт сам сприяв втраті даних доступу. Сумніви тлумачать на користь споживача як слабшої сторони. Але результат залежить від доказів: якщо банк доведе, що операції підтвердили з пристрою чи номера клієнта, у поверненні коштів відмовлять. Тож у разі шахрайства фіксуйте звернення до банку й поліції одразу, зберігайте докази та вимагайте від фінустанови письмового пояснення причин блокування й проходження платежів.

Постанова набрала законної сили з дня ухвалення. ПриватБанк ще може оскаржити її в касації у Верховному Суді — на це дається тридцять днів.