ЦБ РФ позивається до суду ЄС через заморожені активи на $300 млрд

Центральний банк Росії подав позов до Загального суду Європейського Союзу. Предмет оскарження — ухвалений у липні регламент ЄС, який, на думку російського регулятора, втручається в його судовий спір із депозитарієм Euroclear щодо заморожених у Європі російських активів.

Йдеться про 21-й пакет санкцій ЄС проти Росії. Він надав судам Євросоюзу та державам-членам право не визнавати й не виконувати рішення російських судів.

Історія питання така. Торік Центробанк РФ звернувся до московського суду з вимогою до Euroclear відшкодувати збитки на 18,2 млрд рублів (за тодішнім курсом — $215,33 млн). У травні суд позов задовольнив, а в липні відхилив апеляцію депозитарію.

У червні Euroclear подав зустрічний позов проти ЦБ РФ до бельгійського цивільного суду — щоб заблокувати виконання російського судового рішення. Російський регулятор назвав заходи ЄС втручанням у процес, який триває в Бельгії.

«Ці заходи створюють непропорційні обмеження щодо захисту прав Банку Росії за межами ЄС, зокрема застосування фінансових санкцій за порушення відповідних судових заборон», — заявив Центральний банк.

Масштаб активів, навколо яких точиться боротьба, значний. На Заході заморозили приблизно $300 млрд коштів Центробанку РФ, з них орієнтовно $190 млрд перебуває в Бельгії — саме там, де працює Euroclear.

Протягом 2024–2025 років союзники України обговорювали, чи можна спрямувати ці активи на відновлення країни після війни. Згоди не досягли — зокрема через позицію Бельгії, яка блокувала рішення. У підсумку країни G7 домовилися використовувати відсотки, накопичені на заморожених коштах (орієнтовно $50 млрд щороку), як кредит для України.

Водночас Європейська рада заявила, що ЄС «залишає за собою право використовувати російські активи» для погашення цього кредиту, якщо РФ відмовиться компенсувати Україні завдані війною збитки.

Що це означає на практиці. Судовий позов ЦБ РФ — це спроба загальмувати механізм, за якого заморожені кошти працюють на користь України. Для читача важливий фінансовий бік: поки триває юридична тяганина, дохідність із заморожених активів залишається джерелом кредиту для Києва, а самі $300 млрд — предметом переговорів між ЄС, G7 і Бельгією. Якщо позов ЦБ РФ не матиме успіху, конфігурація не зміниться. Якщо європейські суди почнуть переглядати власні регламенти під тиском російських позовів, під питанням опиниться і передбачуваність виплат за кредитом.