Вибори в Росії та страх мобілізації: що це означає для росіян і їхніх грошей

Голосування до Державної думи Росії триває з 18 по 20 вересня. Це перші парламентські вибори від початку повномасштабного вторгнення в Україну, і вони відбуваються на тлі війни, яка дедалі глибше входить у повсякдення росіян. Протягом літа українські безпілотники завдавали ударів по нафтопереробних заводах, фабриках і логістичних центрах по всій території РФ, а опитування фіксують зростання тривоги щодо перебігу бойових дій.

Жодної реальної конкуренції на цих виборах немає. «Єдина Росія», яка утримує владу 23 роки, знову переможе, а до парламенту пройдуть кілька номінально опозиційних партій. У серпні 2026 року Кремль зняв з участі єдину антивоєнну партію «Яблуко» — політичну силу, яка не називала Росію агресоркою, а лише виступала за припинення бойових дій. За даними аналітиків, спочатку партії дозволили балотуватися, очікуючи мізерного результату, який продемонстрував би непопулярність антивоєнної риторики. Коли опитування показали зростання підтримки «Яблука», влада його виключила.

Професор російської політології Гельсінського університету Володимир Гельман зазначає, що одне із завдань виборів — забезпечити Кремль легітимністю та показати, що за курсом на продовження війни стоїть суспільство. «Навіть попри те, що ці вибори не є ні вільними, ні чесними, вони все одно є єдиним джерелом легітимності», — пояснив він.

Для росіян ця легітимність має цілком практичний вимір — імовірність нової мобілізації. За даними Bloomberg, побоювання, що Путін може оголосити її після парламентських виборів, поширюються і на чиновників Кремля та центрів вербування: останніми місяцями посадовці намагалися відкривати рахунки в іноземних банках, переводити активи за кордон і заохочували друзів та родичів виїхати з Росії. Представник європейських служб безпеки заявив, що Москва готується мобілізувати ще 300 тисяч військових до кінця 2026 року.

Відмінність від вересня 2022 року в тому, що офіційного оголошення може не бути взагалі. Кремль непомітно створив цифрову інфраструктуру для виклику людей до армії та водночас закрив потенційні шляхи втечі. Європейські урядовці наголошують: остаточного рішення щодо мобілізації Путін ще не ухвалив, адже в Кремлі пам'ятають негативну реакцію суспільства на призов 300 тисяч резервістів у 2022 році.

Керівник дослідницької групи Re: Russia у Відні Кирило Рогов зазначає, що ситуація на фронті свідчить про брак людського ресурсу — як для зосередження сил на головному напрямку просування, так і для прикриття лінії фронту. «Іншими словами, мобілізація буде необхідною, якщо метою є досягнення кордонів Донбасу протягом 6 місяців», — заявив він.

16 вересня, у телевізійному зверненні перед голосуванням, Путін прямо пов'язав участь у виборах із війною в Україні, назвавши їх демонстрацією єдності перед зовнішнім тиском. Водночас протягом останніх тижнів він двічі відкидав припущення про неминучу нову хвилю мобілізації. Після публікацій іноземних видань прессекретар Путіна Дмитро Пєсков також спростував цю інформацію, заявивши, що Росія не має планів посилювати мобілізацію. За словами людини, близької до Кремля, кілька її друзів відправили синів за кордон останніми тижнями, і навіть серед тих, хто має доступ до системи, мало хто розуміє, що станеться після виборів.

Міністерство закордонних справ України вже відреагувало на проведення так званих виборів на тимчасово окупованих територіях. У відомстві підкреслили, що ці голосування є фарсом, не мають жодної юридичної сили та не можуть змінити статус українських територій.

Практичний висновок для тих, хто має фінансові або родинні зв'язки з Росією: сигнали про підготовку прихованої мобілізації надходять не від офіційних осіб, а від самих чиновників, які перестраховуються. Це означає, що ризик варто оцінювати не за заявами Пєскова, а за поведінкою тих, хто має доступ до внутрішньої інформації: переведення активів і вивезення родин є дорожчим і надійнішим індикатором, ніж будь-яке офіційне спростування.