Збитий у Литві дрон — російська «Гербера», що летіла на Україну: що це означає

За словами Науседи, дрон не був націлений на Литву: він призначався для удару по Україні, але збився з курсу — імовірно, через дію українських засобів радіоелектронної боротьби, після чого опинився в литовському повітряному просторі й був знищений. «Найімовірніше, це не була навмисною дією проти Литви. Найімовірніше, це був російський дрон, який призначався для України, який був відхилений від курсу українськими засобами радіоелектронної боротьби і опинився на території нашої країни, де й був збитий», — сказав президент Литви.

Нині фахівці вивчають електронні компоненти апарата — це має уточнити дані про його походження та обставини польоту. Влада раніше припускала, що дрон міг нести вибуховий заряд.

Науседа не виключає, що подібні епізоди повторюватимуться, тож наголошує на потребі швидше фіксувати такі об'єкти — бажано ще над територією сусідніх країн. «На жаль, у майбутньому подібних інцидентів може бути і більше. Найголовніше — щоб ми могли своєчасно їх виявляти, бажано ще над територією сусідніх країн, щоб мати можливість швидше реагувати, оскільки часу на підготовку у нас дійсно небагато», — заявив він.

Окремо президент вказав на ціну питання: ставка лише на ракети для нейтралізації дронів надто дорога й не завжди ефективна. «Існує цілий спектр засобів ППО, перехоплювачів дронів малої дальності, і вони повинні бути альтернативними, диверсифікованими способами», — зазначив Науседа.

За його словами, Литва просунулася в розбудові інтегрованої протиповітряної оборони, хоч збої в її роботі ще трапляються. «У плані інтегрованої протиповітряної оборони ми просунулися вперед. Так, все ще трапляються інциденти, які іноді викликають гнів, іноді усмішку, як той злощасний випадок з птахами. Хочеться, щоб ризик для життя людей був максимально мінімізований, тому в інший раз, можливо, дійсно варто перестрахуватися, якщо немає однозначної відповіді, оскільки цей забезпечити безпеку людей», — додав він.

Це не перший такий випадок для Литви. 23 березня безпілотник, імовірно, з території Білорусі вибухнув на озері Лавісас за понад 20 км від кордону; прем'єрка країни тоді казала про український дрон. 17 травня в Утенському районі знайшли уламки невідомого БпЛА та вибухову речовину поруч. 20 травня близько 10:00 за місцевим часом Литва вперше оголосила повітряну тривогу через «підозрілий» дрон із боку Білорусі, а 21 травня близько 16:30 — знову в Утенському районі, де, за попередніми даними, зафіксували два безпілотники. 25 травня литовські прикордонники примусово посадили дрон, що залетів із Білорусі, двічі застосувавши засоби боротьби з БпЛА.

Що це означає практично. По-перше, ймовірність влучання в цивільні об'єкти поза зоною бойових дій зростає — разом із нею зростає і вартість захисту: кожен перехоплений дрон ракетою коштує значно дорожче за сам апарат, тоді як дешевші перехоплювачі малої дальності дають змогу збивати цілі без надмірних витрат. По-друге, для мешканців прикордонних регіонів це прямий сигнал дотримуватися інструкцій під час тривог: реагувати на сповіщення й переходити в укриття, адже часу на підготовку мало. По-третє, для бізнесу в зоні ризику — логістики, авіації, аграріїв — доцільно заздалегідь переглянути плани на випадок закриття повітряного простору та збоїв у роботі портів і терміналів.