Авіаційний лізинг в Україні: чому галузь вимагає єдиних податкових правил

Українська авіатранспортна асоціація (УАТА) ініціювала звернення до комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури і Громадської ради при Міністерстві фінансів із вимогою виробити єдиний підхід до застосування податкового законодавства у сфері авіаційного лізингу. Як повідомив виконавчий директор УАТА Микола Щербина, галузь, яка працює в умовах закритого неба, потребує державної політики збереження компетенцій, персоналу та фінансової спроможності.

Проблема виникла через неоднакове тлумачення норм податкового кодексу різними органами. Це вже призвело до донарахувань, відкриття кримінальних проваджень та адміністративного тиску на перевізників. За словами Щербини, асоціація розраховує, що саме на майданчику Мінфіну буде напрацьовано уніфікований підхід, який відповідатиме і національному законодавству, і міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування.

Ключова суперечка — кваліфікація лізингових платежів. Бюро економічної безпеки розслідує справи щонайменше проти п'яти авіакомпаній: МАУ, «Константа», «Урга», Н3Operations та «Скайлайн». Слідчі вважають, що перевізники не сплатили додаткові 15% податку з доходів нерезидентів, прирівнюючи лізингові платежі до роялті. При цьому повітряні судна трактуються не як транспортні засоби, а як «обладнання».

Підставою для розслідувань стала публікація ДПС 2024 року, в якій пропонувалося оподатковувати такі операції як роялті. Однак юристи, опитані виданням, наголошують: ратифіковані Україною міжнародні договори мають пріоритет над національним законодавством. Вони визначають, у якій державі та за якою ставкою оподатковується дохід нерезидента, тож автоматичне донарахування 15% без урахування конкретної конвенції є спірним.

Примітно, що сама ДПС визнає: за результатами перевірок авіагалузі порушення виявлено лише в одному випадку. Заступниця директора департаменту трансфертного ціноутворення ДПС Вікторія Касьян підтвердила, що перекваліфікація лізингових платежів у роялті відбулася лише за підсумками однієї перевірки. Попри це, БЕБ відкрило справи, посилаючись на нібито несплату податку за сім років.

Під загрозою — близько 40 авіаперевізників, які користуються лізингом. Якщо підхід не зміниться, список компаній із претензіями може розширитися будь-якої миті. УАТА наполягає, що податкові спори мають вирішуватися в адміністративній та судовій площині, а не через криміналізацію питань тлумачення законодавства.

Для бізнесу це питання прямих фінансових ризиків: донарахування за сім років можуть сягати мільйонів доларів на кожну компанію, що критично для галузі, яка і так переживає закриття неба та релокацію. Єдиний правовий підхід має унеможливити тиск і дозволити авіаперевізникам планувати діяльність без огляду на довільні трактування.