Бюджет-2027: на оборону заклали 4,8 трлн грн, але бракує 32,6 млрд доларів

Видатки на національну безпеку й оборону в проєкті держбюджету на 2027 рік сягають 4,8 трлн грн, що дорівнює 43,8% ВВП. Це на 517,9 млрд грн більше за вже скоригований бюджет поточного року.

Найбільші статті залишаються незмінними: 2,4 трлн грн — на створення, закупівлю та ремонт озброєнь; 1,8 трлн грн — на зарплати військових; 122,2 млрд грн — на речове забезпечення та пально-мастильні матеріали; 56 млрд грн — на харчування; 3 млрд грн — на медикаменти.

Попри півтрильйонний приріст, у закладених цифрах є слабкі місця. Видатки на грошове забезпечення військових зросли на 173,5 млрд грн, проте протягом цього року уряд неодноразово фіксував дефіцит за цією статтею й шукав додаткові кошти. Депутати оцінювали той розрив у 100–190 млрд грн. Отже, нові 173,5 млрд — це радше закриття наявної діри, а не підвищення виплат чи бодай індексація на рівень інфляції.

Друга проблема — джерела. Із 7,2 трлн грн видатків гарантовані власні доходи держави становлять лише 3,7 трлн грн. Тобто навіть суто оборонні потреби власним коштом профінансувати неможливо. До того ж 1,73 трлн грн оборонних видатків, або 35,7%, — це кошти ЄС на озброєння, які за домовленістю можуть надходити у «натуральній формі». Це додатково звужує для Міноборони простір для фінансових маневрів: зброя й набої можуть бути, а грошей на зарплати, навіть не підвищені, — не бути.

За планом Мінфіну, для балансу потрібно залучити 52,6 млрд дол. міжнародного фінансування. Підтверджено наразі близько 20 млрд дол. Решту — 32,6 млрд дол., приблизно півтора трильйона гривень, — ще доведеться знайти. Разом із коштами, які сподіваються отримати після ймовірного підвищення податків, ідеться про 36 млрд дол. Це більше, ніж видатки на освіту, медицину та соціальну підтримку разом узяті.

Майже половина оборонних видатків — 2,2 трлн грн — припадає на спеціальний фонд держбюджету. Мінфін розраховує наповнювати його за рахунок надходжень від БЕБ, ДБР, НАБУ, АРМА, АМКУ та Держаудитслужби. Митниця має перерахувати туди майже 65 млрд грн «від покращення роботи». Якщо для митниці план існує, то для решти орієнтирів немає — скільки вийде, стільки й буде.

На підтримку виробництва та підприємництва в проєкті закладено 9,4 млрд грн. Ці кошти мають піти на держдопомогу для створення й оновлення переробних виробництв, часткову компенсацію вартості вітчизняної агротехніки, стимулювання індустріальних парків, грошову компенсацію покупцям українських товарів і послуг та підтримку проєктів зі значними інвестиціями.

Сума скромна, а частина напрямів виглядає сумнівно. Індустріальних парків в Україні станом на липень 2026 року налічується 121, але реально працюють лише 50. Логічніше було б підтримати наявні, зокрема ті, чию інфраструктуру пошкодили російські обстріли. Що ж до компенсацій покупцям, то попит не належить до головних проблем вітчизняного виробника — його радше гальмують обстріли, зруйнована логістика, перебої з енергопостачанням і брак кадрів.

Окремо уряд виділяє 19 млрд грн Національній установі розвитку, яка опікується програмами доступних кредитів і лізингу «5–7–9». Фактично це підтримка агровиробників: у кредитах на них припадає 41% загального обсягу, у лізингу — 82%. За потреби розглядають і випуск ОВДП на 10 млрд грн для дофінансування проєктів установи. Втім, ключові проблеми аграріїв сьогодні — неможливість експорту, палаючі склади, здорожчання пального та його ймовірний дефіцит.

Компенсації бізнесу за знищене чи пошкоджене майно прив'язали до надлишку від підвищення податків: 58,7 млрд грн — від збільшення ставки ПДВ, 8,3 млрд грн — від зростання паливного акцизу. Сума солідна, але зміни до оподаткування ухвалюють не бюджетним законом, тож доля цих поправок у Податковому кодексі наразі невідома. Прив'язувати таку важливу статтю до непевних джерел ризиковано.

Опосередковано до підтримки економіки можна віднести 2 млрд грн на енергетику, 900 млн грн на космічні проєкти, 209 млн грн на підготовку проєктів у видобувній сфері, 960 млн грн на супровід проєктів Американо-українського інвестиційного фонду відбудови, 800 млн грн на гранти для ветеранів-підприємців і 19,7 млн грн на публічно-приватне партнерство.

Практичний висновок для читача простий: закладені в проєкті цифри тримаються на міжнародній підтримці, яка поки підтверджена лише частково. Якщо зовнішнє фінансування надійде не в повному обсязі або із запізненням, недофінансування оборонних статей стає цілком реальним ризиком. Бізнесу варто враховувати це у планах на рік — особливо тим, хто розраховує на державні програми підтримки, компенсації чи пільгові кредити.