ФРС і ЄЦБ підвищили ставки: що це змінює для гаманця українця

16 вересня ФРС одноголосно, 12 голосами, підвищила цільовий діапазон ставки федеральних фондів на 25 базисних пунктів — до 3,75–4% річних. Регулятор визнав, що інфляція лишається підвищеною (3,4%), і дав зрозуміти, що це не останній крок: 16 із 18 учасників прогнозують щонайменше одне додаткове підвищення до кінця року. Долар відреагував зміцненням, а його індекс додав близько 0,3%, сягнувши майже п'ятитижневого максимуму.

Європейський центральний банк рухається тим самим курсом. 10 вересня він підняв усі три ключові ставки на 25 базисних пунктів, тож із 16 вересня депозитна ставка становить 2,5%. ЄЦБ також підвищив прогноз середньої інфляції в єврозоні на 2026 рік до 3%, пов'язавши посилення цінового тиску з війною на Близькому Сході.

Чому це стосується України. Коли ФРС піднімає ставку, доларові активи стають привабливішими для світового капіталу, і американська валюта міцнішає — після рішення євро опустився приблизно до $1,152. Українська економіка не ізольована від глобального фінансового циклу: ми багато імпортуємо, залежимо від зовнішнього фінансування та міжнародної допомоги. Сильніший долар означає вищі гривневі витрати на обслуговування доларової частини боргу, додатковий тиск на валютний ринок і більшу потребу у валютній ліквідності та резервах.

Водночас структура боргу не така однозначна. За даними НБУ, на кінець III кварталу 2025 року частка євро у валовому зовнішньому боргу України становила 45%, долара — 39,4%, SDR — 8,7%, а гривні — лише 0,9%. Тобто слабший євро частково здешевлює єврову частину зобов'язань у доларовому вимірі, тому ефект валютних коливань не однозначний.

Другий канал впливу — енергія. Через війну на Близькому Сході ціна Brent у середині вересня перевищила $100 за барель, а 16 вересня завершила день приблизно на $105,8. Україна імпортує значну частину пального, тож дорожча нафта — це дорожча логістика, сільське господарство, вища собівартість виробництва і додатковий інфляційний тиск. Центробанки мають справу не лише з надмірним попитом, а й з геополітичним та енергетичним шоком — і ФРС та ЄЦБ обрали довше утримувати жорсткі умови, щоб не дати інфляційним очікуванням розкрутитися.

Для США та єврозони підвищення ставок — інструмент внутрішньої політики. Для України воно накладається на війну, коли одночасно треба фінансувати оборону, соціальні видатки, відновлення інфраструктури й тримати резерви. Але механічної формули «ФРС підвищила ставку — гривня девальвує» немає: курс залежить від валютного ринку, експорту та імпорту, міжнародної допомоги, бюджетних потреб, поведінки населення й бізнесу та політики НБУ.

Нацбанк балансує між трьома цілями — інфляцією, валютною стабільністю і зростанням. 17 вересня НБУ підвищив облікову ставку до 16%, реагуючи на очікуване прискорення інфляції до кінця року та на валютні ризики.

Що це означає для грошей читача. Дорожчі гроші у світі — це дорожчий імпорт, пальне, кредити й обслуговування боргу, а отже, вищий тиск на ціни. Водночас якщо ФРС і ЄЦБ приборкають інфляцію без глибокої рецесії, Україна отримає менший імпорт інфляції, міцнішу базу для підтримки партнерів і більше простору для пом'якшення монетарної політики згодом. Практичний висновок: закладайте в плани дорожчий капітал і волатильнішу енергію, а заощадження та розрахунки з валютними зобов'язаннями звіряйте з курсовою динамікою — запас міцності сьогодні коштує дешевше, ніж шок завтра.