Метінвест за пів року сплатив 8,5 млрд грн податків — на 8% менше

Найбільшу частку відрахувань становила плата за користування надрами — 2,3 млрд грн. Далі йдуть єдиний соціальний внесок (1,7 млрд грн) та податок на доходи фізичних осіб (1,5 млрд грн).

Окрім цього, українські підприємства групи за пів року спрямували до бюджету 777 млн грн ПДВ, 636 млн грн плати за землю, 490 млн грн податку на прибуток і 437 млн грн військового збору. Екологічний податок зріс на 12% порівняно з першим півріччям 2025 року — до 368 млн грн.

Генеральний директор «Метінвесту» Юрій Риженков зазначає, що промисловість працює попри блокаду чорноморських портів, удари по енергетиці та обмеження на європейському ринку. «Збереження промислового потенціалу є питанням не лише економіки, а й національної безпеки», — наголосив він.

Галузь загалом потерпає від зростання собівартості та погіршення експортної логістики. Серед ключових факторів — блокування чорноморського коридору, обмеження на імпорт української сталі до ЄС, повномасштабне запровадження CBAM, підвищення тарифів на передачу електроенергії та збільшення залізничного тарифу на 30%.

За оцінками профільних асоціацій, до кінця року під загрозою зупинки може опинитися до половини підприємств сектору. Це означає ризики для зайнятості, податкових надходжень і валютної виручки.

Для порівняння: за весь 2025 рік «Метінвест» сплатив 18,7 млрд грн податків, а сумарно з 2022 року по перше півріччя 2026-го — понад 82,2 млрд грн. Тобто навіть за зниження обсягів виробництва компанія залишається одним із найбільших платників податків у країні.

Для читача це означає: якщо металургія продовжить втрачати обсяги, бюджет недотримає мільярди гривень, що може тиснути на курс, соціальні виплати та інфляцію. Відновлення експортних маршрутів і зняття торговельних бар'єрів — це не лише питання бізнесу, а й бюджетної стабільності.