Понад 500 локомотивів втрачено: РФ полює на пасажирські потяги

Від початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила або знищила понад 500 локомотивів Укрзалізниці. Понад 60% цих втрат припали на останні вісім місяців, і зараз компанія щомісяця втрачає від 37 до 40 машин.

Восени 2025 року російські сили почали цілеспрямовано атакувати пасажирські потяги реактивними дронами — після того, як отримали антени для mesh-мереж. Ця технологія дозволяє безпілотникам тримати зв'язок між собою та з наземними передавачами, зокрема на території Білорусі чи на окупованих районах України.

У Кремлі удари по залізничній інфраструктурі називають частиною стратегії проти логістики, яку Україна використовує для доставки іноземної зброї. В Укрзалізниці переконані, що мета росіян значно ширша.

«Росіяни прагнуть ізолювати наші прифронтові громади, посіяти паніку та страх серед і без того змучених місцевих жителів, паралізувати економіку», — заявив голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський.

За його словами, минулої осені росіяни завдали удару по потягу біля Лозової в Харківській області, убивши шістьох людей. Після цього компанія запровадила протоколи евакуації. «З того часу ми ввели протоколи евакуації. Нам вдається врятувати більшість людей, але росіяни продовжують знищувати наші локомотиви», — сказав Перцовський.

Основна частина атак і досі припадає на райони в межах 200 кілометрів від лінії фронту. Втім, останнім часом росіяни розширили географію застосування дронів і почали використовувати антени та ретранслятори в Білорусі, щоб бити по західних регіонах України.

Окремо привернула увагу атака біля польського кордону, де російський безпілотник вразив потяг невдовзі після відправлення іншого складу з європейськими радниками з безпеки та колишніми лідерами, серед яких — експрем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон. В Укрзалізниці припустили, що метою міг бути саме цей дипломатичний склад, оскільки він вирушив раніше запланованого часу.

«Останні удари поблизу польського кордону свідчать про те, що їхньою додатковою метою є підвищення ризиків для наших іноземних гостей, партнерів, дипломатів, політиків і журналістів. Росіяни хочуть, щоб вони теж боялися їхати в Україну», — заявив Перцовський.

Директор Центру інформаційної стійкості в Україні Юлія Чикольба, яка того дня їхала з Києва до польського Хелма, розповіла, що пасажирів двічі евакуювали. «Ми спізнилися на сім годин. Нам двічі довелося евакуюватися через той дрон біля кордону. А потім ми побачили, як наближається дрон — той самий, який згодом потрапив до поїзда ближче до кордону. Все одно було страшно», — розповіла вона.

Замінити знищену техніку швидко не вдається: українська залізниця використовує колію завширшки 1520 мм, тоді як стандарт у більшості країн Європи — 1435 мм. Таку саму ширину колії, як в Україні, мають лише країни Балтії та Фінляндія. Литва вже пообіцяла передати Україні локомотиви в рамках зимового пакету допомоги.

«Ремонт локомотивів є ключовим пріоритетом: запасні частини, матеріали та персонал, здатний цілодобово проводити ремонт. У нас є надійні партнери, зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку та Світовий банк, але темпи руйнування настільки високі, що наших фінансових ресурсів недостатньо», — сказав Перцовський.

Попри втрати, в Укрзалізниці наголошують, що не розглядають сценарію зупинки роботи компанії.

Що це означає для пасажирів. Через високі темпи втрат локомотивів і брак коштів на закупівлю нових машин (близько 5 млн євро за одиницю) тиск на розклад і графіки руху зростатиме. Уряд уже затвердив нові правила руху потягів залежно від рівня повітряної загрози: за «жовтого» рівня склади курсуватимуть за розкладом, а за «червоного» посадку й відправлення призупинятимуть, а пасажирів евакуйовуватимуть в укриття. Тож плануючи поїздку, варто закладати запас часу та стежити за рівнем загрози.