Залишок SAFE на 10 млрд євро піде на проєкти з Україною: Польща чекала цих грошей

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 16 вересня у Страсбурзі під час щорічної доповіді «Про стан Союзу» оголосила, що залишкові кошти програми SAFE підуть на нову програму спільних проєктів з українськими підприємствами. «Завдяки коштам, що залишилися від SAFE, ми започаткуємо нову програму для спільних проєктів з українськими підприємствами», — заявила вона.

SAFE (Security Action for Europe) — кредитна програма ЄС обсягом 150 мільярдів євро, покликана стимулювати спільні оборонні закупівлі країн-членів. У 2025 році заявки подали 19 держав, а Польща стала першою, хто отримав платіж за цим кредитом.

Заява стала несподіванкою для Польщі та частини інших країн ЄС. Варшава розраховувала взяти участь у другому наборі SAFE і спрямувати саме невикористані іншими державами кошти на власні оборонні проєкти — про такі плани в серпні говорив заступник міністра оборони Польщі Павел Залевський. Тепер, за словами співрозмовника, незрозуміло, чи залишаться для Варшави ті гроші.

«Такої розмови з Комісією не було», — заявив один з єврочиновників, нагадавши, що позики SAFE беруть і згодом погашають самі країни-члени, а не Єврокомісія, тому саме держави мають вирішувати долю залишкових коштів.

Точний обсяг коштів, які вивільняться, поки невідомий. Держави мають до кінця жовтня звітувати перед Комісією про хід реалізації своїх проєктів — лише після цього стане зрозуміло, скільки грошей залишиться незадіяними. Неофіційно раніше йшлося приблизно про 10 мільярдів євро.

Частина країн може не встигнути оформити угоди у строк. Італії виділено майже 15 мільярдів євро, але Рим досі не підписав угоду на всю суму через побоювання щодо впливу позики на дефіцит бюджету. Угорщина, якій призначено близько 16 мільярдів євро, також може не встигнути до дедлайну.

За словами єврокомісара з питань оборони та космосу Андрюса Кубілюса, станом на 11 вересня заявки на позики SAFE подали 18 держав, і найближчим часом відбудеться другий раунд розподілу коштів.

Рішення стало частиною ширшого пакета підтримки Києва на зиму. Він передбачає посилення протиповітряної оборони, зокрема через спільний з Україною проєкт модульної протиракетної системи FREYJA, та жорсткіше дотримання вже введених санкцій проти Росії.

Адміністратор Програми розвитку ООН Александер Де Кроо в коментарі BBC заявив, що на Україну чекає «найважча зима» від початку повномасштабного вторгнення РФ, яка може обернутися гуманітарною катастрофою у випадку подальших масованих атак на енергетичну інфраструктуру. Прем'єр-міністр Сергій Корецький під час щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії у Києві повідомляв, що Україна краще підготовлена до можливих атак РФ на енергетику, ніж минулої зими, однак повністю захистити всі об'єкти неможливо.

Що це означає для грошей читача. Для українських оборонних підприємств відкривається доступ до спільних проєктів із європейськими партнерами — це потенційні замовлення, робочі місця й завантаження виробничих потужностей. Для Польщі та інших країн ЄС, які розраховували на залишок SAFE, суми перерозподіляються: остаточна ясність з'явиться після звітів країн-членів до кінця жовтня, і саме тоді стане відомо, скільки коштів реально піде на український напрям.