Суд відмовив «Акцент-Банку» стягнути 10 192 грн за кредитом, оформленим шахраєм

Києво-Святошинський районний суд Київської області 15 липня відмовив АТ «Акцент-Банк» у стягненні з жінки 10 191 грн 98 коп. за кредитом, оформленим через її мобільний телефон із сімкарткою оператора «Київстар». Згідно з рішенням, кошти отримав чоловік, який мав вільний доступ до телефону потерпілої та скористався застосунком «Abank».

Позов банк подав ще у квітні 2023 року через представника Шкапенка О. В. Структура вимоги: 6 338 грн 69 коп. — залишок за кредитом, 3 539,84 грн — проценти, 313 грн 45 коп. — пеня. За матеріалами справи, 30 липня 2024 року жінка нібито уклала кредитний договір № АВН0СТ155101722356171910 на 6 400 грн строком на 36 місяців — до 29 липня 2027 року — під 85% річних.

Справу послідовно розглядали Ірпінський міський суд, Фастівський міськрайонний суд і зрештою Києво-Святошинський районний суд, де її розподілили судді Ірині Козак.

Адвокат відповідачки Доценко О. В. у відзиві наполягав: жінка кредитних коштів не отримувала й не використовувала, їх вивела з карти третя особа злочинним шляхом. Захист також наголошував, що доступ до телефону не дорівнює доступу до банківського застосунку, і назвав твердження банку про нібито надання жінкою вільного доступу маніпулятивним. Окремо сторона звертала увагу, що під час воєнного стану банкам заборонено нараховувати та стягувати пеню, а доказів звернення до відповідачки з вимогою погасити борг позивач не надав.

Суд встановив, що жінка є потерпілою у кримінальному провадженні № 12024116450000180. Обвинувальний акт складено щодо чоловіка за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 361 Кримінального кодексу України; справу передано до того ж суду під номером 369/5974/25.

За версією слідства, 30 липня 2024 року обвинувачений, маючи вільний доступ до телефону потерпілої Samsung Galaxy A14, скористався сімкарткою «Київстар», зареєстрованою як її фінансовий номер в «Акцент-Банку». Він використав логін і пароль, які раніше сам створив у застосунку «Abank», втрутився в роботу системи інтернет-банкінгу та оформив кредитну заявку на 6 400 грн на картку потерпілої. Того ж дня о 19:18:27 банк погодив видачу кредиту, а вже о 19:18:29 чоловік переказав 6 000 грн на власну картку. Коштами він розпорядився на власний розсуд, завдавши збитку на 6 000 грн.

Суд спирався на висновок Верховного Суду від 6 вересня 2023 року у справі № 686/30030/21: доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті або незаконному використанню платіжної інформації, має саме банк. Якщо цього не доведено, виходять з відсутності вини користувача. Враховано й постанову Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16-ц: наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюють особу, що протиправно заволоділа коштами, є підставою відмовити банку в позові.

Оскільки «Акцент-Банк» не довів сприяння відповідачки втраті чи незаконному використанню платіжної інформації, позов визнано необґрунтованим. Судові витрати зі сплати судового збору — 2 422,40 грн — покладено на позивача згідно зі статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення можна оскаржити в Київському апеляційному суді протягом тридцяти днів з дня проголошення. Повний текст складено 15 липня, суддя — Ірина Козак.

Що це означає для грошей читача: якщо банк вимагає від вас борг за кредитом, який ви не оформлювали, тягар доведення вашої вини лежить на банку. Кримінальне провадження щодо шахрая — вагомий аргумент на ваш захист, а вимоги про пеню під час воєнного стану потребують окремої перевірки. Тож у разі подібного позову варто фіксувати статус потерпілого в кримінальній справі та залучати адвоката: судова практика Верховного Суду в таких спорах формується на користь користувача.