Понад 500 локомотивів втрачено: Росія полює на пасажирські потяги

Від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або знищено понад 500 локомотивів Укрзалізниці. Понад 60% усіх втрат припали на останні вісім місяців, і тепер компанія щомісяця недораховується 37–40 машин — це темпи, за яких відновлення парку стає окремою фінансовою проблемою.

Восени 2025 року російські сили почали цілеспрямовано атакувати пасажирські потяги — після того, як отримали антени для mesh-мереж. Ця технологія дозволяє дронам тримати зв'язок між собою та наземними передавачами, зокрема на території Білорусі чи окупованих районах України.

Голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський описав мету цих ударів так: «Росіяни прагнуть ізолювати наші прифронтові громади, посіяти паніку та страх серед і без того змучених місцевих жителів, паралізувати економіку». За його словами, минулої осені удар по потягу біля Лозової на Харківщині вбив шістьох людей. Після цього компанія запровадила протоколи евакуації: «З того часу ми ввели протоколи евакуації. Нам вдається врятувати більшість людей, але росіяни продовжують знищувати наші локомотиви».

Основна частина атак досі припадає на смугу в межах 200 кілометрів від лінії фронту. Втім, географія ударів розширюється: росіяни почали використовувати антени й ретранслятори в Білорусі, щоб діставати дронами до західних регіонів України.

Окремий епізод — атака поблизу польського кордону. Безпілотник вразив потяг невдовзі після відправлення іншого складу, в якому їхали європейські радники з безпеки та колишні лідери, серед них — експрем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон. В Укрзалізниці припускають, що ціллю міг бути саме цей дипломатичний склад, адже він вирушив раніше запланованого часу.

«Останні удари поблизу польського кордону свідчать про те, що їхньою додатковою метою є підвищення ризиків для наших іноземних гостей, партнерів, дипломатів, політиків і журналістів. Росіяни хочуть, щоб вони теж боялися їхати в Україну», — заявив Перцовський.

Директор Центру інформаційної стійкості Юлія Чикольба того дня їхала з Києва до польського Хелма. За її словами, пасажирів евакуювали двічі: «Ми спізнилися на сім годин. Нам двічі довелося евакуюватися через той дрон біля кордону. А потім ми побачили, як наближається дрон — той самий, який згодом потрапив до поїзда ближче до кордону. Все одно було страшно».

Фінансовий бік питання не менш гострий. Один новий локомотив коштує близько 5 млн євро, і власних ресурсів Укрзалізниці вже не вистачає на поточні темпи руйнувань. «Ремонт локомотивів є ключовим пріоритетом: запасні частини, матеріали та персонал, здатний цілодобово проводити ремонт. У нас є надійні партнери, зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку та Світовий банк, але темпи руйнування настільки високі, що наших фінансових ресурсів недостатньо», — сказав Перцовський.

Швидко закрити дефіцит за рахунок закордонної допомоги складно через технічну особливість: українська залізниця використовує колію завширшки 1520 мм, тоді як у більшості країн Європи стандарт — 1435 мм. Така сама ширина колії, як в Україні, лише у країн Балтії та Фінляндії. Литва вже пообіцяла передати локомотиви в межах зимового пакета допомоги.

Попри втрати, в Укрзалізниці наголошують, що не розглядають сценарію зупинки роботи компанії.

Що це означає для пасажирів. По-перше, залізниця залишається робочою, але розклад стає менш передбачуваним — частину рейсів доводиться коригувати через пошкодження техніки та повітряну загрозу. По-друге, уряд затвердив нові правила руху залежно від рівня повітряної загрози: за «жовтого» рівня потяги курсують за розкладом, за «червоного» посадку й відправлення призупиняють, а пасажирів евакуйовують в укриття. Тож у поїздці варто закладати запас часу та тримати під рукою план дій на випадок повітряної тривоги на станції.