Банки не проводять застави Столара та Мудрої: що це означає

Банківські підрозділи фінансового моніторингу відмовляються проводити платежі, призначені для внесення застави за народного депутата Вадима Столара та колишню заступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру. Про це йдеться з посиланням на джерела, знайомі з перебігом справ.

За словами співрозмовників, представники банків у приватних розмовах пояснюють відмови рекомендаціями Національного банку України не проводити платежі, пов'язані з внесенням застав у цих провадженнях. Формально окремої законодавчої заборони на операцію лише тому, що гроші призначені для застави, немає.

11 вересня ВАКС визначив Столару запобіжний захід у вигляді застави на 300 млн грн без тримання під вартою. Депутат фігурує в розслідуваннях НАБУ і САП «Феміда» та «Форест Гамп». За Кримінальним процесуальним кодексом підозрюваний, який не перебуває під вартою, має внести заставу або забезпечити її внесення протягом п'яти днів. Внести кошти можна й пізніше, якщо суд до того часу не змінив запобіжний захід.

Столар у визначений строк 300 млн грн не вніс, і клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою від НАБУ та САП до ВАКС не надходило. За даними джерел, депутат повідомив стороні обвинувачення, що має потрібну суму й готовий її внести, однак банки платежі не проводять. Фінансовий моніторинг кваліфікує ці кошти як ризикові, а в окремих випадках банки розривають зі Столаром договори обслуговування. Як альтернативу він пропонував накласти арешт на 300 млн грн на своїх рахунках.

Схожа ситуація склалася із заставою Мудрої. 25 серпня ВАКС узяв її під варту на 60 діб із можливістю звільнення після внесення 20 млн грн, а 2 вересня Апеляційна палата ВАКС залишила це рішення без змін. Мудра встигла внести 5 млн грн власних коштів, після чого її рахунки арештували. Решту намагався внести її чоловік, але банки відмовлялися проводити платежі. Адвокати перевіряли кілька банків і навіть пробували здійснити платежі на 1 тис. грн — їх також не провели. Відмови, за даними джерел, надходили від підрозділів фінансового моніторингу з тим самим посиланням на рекомендацію НБУ.

Співрозмовники наголошують: проблема не в самій системі фінмоніторингу, яка передбачає перевірку походження коштів і дає банкам інструменти контролю. Раніше проходження контролю сумнівними коштами могли пояснювати ручним втручанням у роботу системи. Тепер, на думку джерел, ситуація протилежна — замість перевірки походження конкретних грошей блокується сама можливість внести заставу.

«Кошти треба перевіряти. Якщо вони законні й їхнє походження підтверджене — платіж має бути проведений. Не можна замість перевірки просто блокувати саму можливість внести заставу», — пояснив співрозмовник.

Отже, суд визначив заставу як законну альтернативу триманню під вартою, але скористатися нею обидва фігуранти не можуть через позицію банків. Практичний висновок для будь-кого, хто може опинитися в подібній процедурі: заздалегідь з'ясовуйте в банку, чи проведе він платіж на рахунок ВАКС, зберігайте письмові відмови та документи про спроби внесення коштів — саме вони стають головним аргументом у суді, якщо запобіжний захід переглядатимуть.